вівторок, 14 грудня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Підмочена етика

Підмочена етика

Цей лист редакція «Телекритики» отримала після повідомлення про рішення Комісії з журналістської етики щодо програми «Ревізор» на Першому національному. Позаяк позицію комісії вже було оприлюднено, ми вважаємо за необхідне подати думку Наталії Шевченко, що стоїть на боці авторів звернення. Ми також готові опублікувати інші думки з цього приводу.

У Могилянській школі журналістики ми вивчаємо курс «журналістська етика». Як еколог за бакалаврською освітою, я готувала доповідь щодо етики висвітлення екологічної тематики, й мені необхідні були реальні приклади («кейси») з цієї теми. Цілком випадково мені до рук потрапив сюжет із програми соціальних журналістських розслідувань «Ревізор» на Першому національному. Цей сюжет, що вийшов у випуску програми 18 жовтня, було присвячено конфлікту між екологами та столичним дельфінарієм «Немо».

 

Підводка до сюжету звучала так: «Жорстоке поводження з тваринами - саме це закидають столичному дельфінарію екологічні організації. Та під час підготовки сюжету з'ясувалося, що серед його недоброзичливців є ще й ті, хто зазіхає на його землю». Звісно, я не могла пройти повз цей витвір, особливо з огляду на те, що знала: дельфінарій стоїть на землі, яка йому не належить.

 

Коли я продемонструвала цей ролик в аудиторії, студенти дружно зробили висновок: джинса.

 

З того ж таки навчального курсу я знала, що в Україні діє Комісія з журналістської етики, яка розглядає скарги на неправомірні з погляду Етичного кодексу дії своїх колег. Позаяк пересічні громадяни мало знають про цю комісію, я вирішила допомогти екологам, яких фактично звинуватили в рейдерстві, скласти до неї звернення.

 

Ось витяг із листа, який було скеровано до Комісії з журналістської етики:

 

«На нашу думку, сюжет про київський дельфінарій „Немо" у програмі „Ревізор" Першого національного за 18 жовтня 2010 року грубо порушує Етичний кодекс українського журналіста. Зокрема в пунктах 6, 9 та 10.

 

Розберімо по пунктах.

 

Так, у пункті 6 говориться про право громадськості на правду. Проте, у згаданому сюжеті було висвітлено не всю правду. Проте було видно одразу, що журналісти абсолютно не розібрались у темі.

 

По-перше, у сюжеті директор дельфінарію говорить, що не прописано в українському законодавстві процес отримання і утримання тварин, що занесенні до Червоної книги України.

 

Проте, якщо журналісти брались за цей сюжет, вони мали б подивитись українське законодавство перед цим. В Законі України „Про Червону книгу України" в ст. ... чітко сказано, що утримування об'єктів, що занесені до Червоної книги України з метою прибутку ЗАБОРОНЕНО. Утримання дельфінів у дельфінарії відбувається саме з метою прибутку.

 

Крім того, у сюжеті було сказано, що дельфінарій було опломбовано один раз. Проте, дельфінарії опломбовували два рази.

 

Також не була розкрита тема про самозахоплення території дельфінарієм.

 

У коментарі еколог побіжно згадує установи, які прислали його організації листи про відсутність погодження будівництва дельфінарію з ними. Проте журналісти не подивились ці листи, не звернулись з коментарями до цих служб, які їх надсилали.

 

У сюжеті побіжно згадується пікет під дельфінарієм, під час якого відбулась бійка. Проте, не було сказано, що міліція розгляд справи затягує. При чому, не було вказано, що під час бійки було пошкоджено фотокамеру журналіста.

 

Не було сказано жодного слова, чи має дельфінарій ліцензію на лікування дітей з ДЦП. Так само, де отримувала освіту людина, що проводить таку терапію і чи має вона право на таку діяльність.

 

Також не було показано умови роботи дельфінів у дельфінарії. Не було сказано, скільки вони працюють, адже є й нічні шоу. Яка частота шоу, чи є перерва.

 

У пункті 9 чітко сказано, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Проте, у сюжеті було сказано, що факти, які назбирали журналісти наводять їх на думку, що насправді протестувальники хочуть забрати землю в дельфінарії.

 

Проте, таке судження не було підкріплено жодними фактами, які начебто знайшли журналісти. З сюжету абсолютно незрозуміло, що могло наштовхнути їх на таку думку. Проте, висвітлення таких припущень також порушує пункт 4 Кодексу. Адже, активістів, що виступають проти дельфінарію було по суті названо рейдерами без видимих на то причин. Не було показано жодних документів, жодних рішень суду або інших інстанцій для підтвердження слів журналістів.

 

Крім того, в кінці сюжету було показано еколога, який спростовував такі твердження. Тим самим журналісти за допомогою візуальних образів вказували на людину, яка, на їхню думку, має інтерес до землі під дельфінарієм.

 

У пункті 10 зазначається, що думки опонентів мають бути висвітлені збалансовано, і що також мають бути подані оцінки незалежних експертів.

 

Проте, думок незалежних експертів у сюжеті взагалі не було. Не було коментарів юриста на слова директора дельфінарію про не прописані норми в законодавстві (див. вище). Не було також коментаря лікаря, який би сказав про можливість чи неможливість виліковування ДЦП за допомогою дельфінотерапії.

 

Не було показано жодних батьків, які б сказали, що їхня дитина вилікувалась. Та мама з дитиною, хворою на ДЦП, яку було показано в сюжеті, говорить, що вона сподівається на результат. Однак, люди, в екстремальних ситуаціях хапаються за кожну соломинку. Проте це не означає, що та соломина рятівна.

 

Не було коментарів дельфінолога, який би сказав, я впливає на дельфінів утримання їх у закритому приміщенні. Адже, еколог, у якого взято коментар не є експертом.

 

Подача опонентів була також незбалансована. По хронометражу, працівникам дельфінарію відведено більше, ніж екологу. Синхрони еколога були обірвані. Також, сам сюжет побудований на висвітленні закидів еколога та спростуванні їх працівниками дельфінарію. Це може вказувати на заангажованість журналістів».

 

Проте, розглянувши скаргу, члени комісії не побачили нічого неетичного в сюжеті про дельфінарій. Дивно, адже постулати журналістики - бути неупередженим, відстороненим, висвітлювати всі точки зору, залучати незалежних експертів. Але ж у підводці до сюжету пролунало пряме звинувачення.

 

Я вже не кажу про саме розслідування, яке починається зі стендапу журналістки з двома дельфінами у басейні дельфінарію. Незрозуміло було, що ж саме вона розслідувала, і взагалі, як могла робити це неупереджено після того, як із неприхованим задоволенням покаталася верхи на червонокнижних тваринах, які заборонено використовувати заради прибутку?

 

Судячи з відповіді комісії, скаргу було уважно розглянуто, результатом чого став висновок, «що випуск програми мав збалансований характер і фактично рівнозначно подав думки обох сторін конфлікту».

 

Звісно, я не можу бути незаангажованою особою, оскільки брала участь у створенні скарги. Залишаю цю ситуацію на ваш розсуд. Проте в мене як у студента журналістики склалося враження, що тими принципами, яких мене вчать, мої колеги напрочуд легко нехтують.

 

Наталя Шевченко, Могилянська школа журналістики

Наталія Шевченко, для «Телекритики» 14-12-2010

http://www.telekritika.ua/listi-tk/2010-12-14/58376

Немає коментарів:

Опублікувати коментар