Через надмірний шум під час будівництва метро дельфіни у київському дельфінарії можуть загинутиФото Таїсії Стеценко, Корреспондент.net
Екологи заявляють, що будівництво гілки метрополітену між станціями ВДНГ та Іподром, яке зараз ведеться в районі дельфінарію, може призвести до загибелі дельфінів.
Як сказано в повідомленні НЕЦУ, роботи ведуться безпосередньо біля будівлі дельфінарію. Здоров'ю тварин це може зашкодити, оскільки під час прокладання метро буде застосовуватися потужна важка техніка, рівень шуму і вібрацій якої значно перевищать допустимий для надчутливих органів слуху дельфінів.
Згідно з європейськими правилами утримання дельфінів рівень повітряного шуму в місцях утримання тварин не повинен перевищувати 60 Дб у діапазоні частот 0-60 кГц, рівень шуму у воді - 80 дБ у діапазоні 2-8 кГц. Прокладання метро перевищить допустимий рівень вдвічі.
Шумове забруднення призводить до контузії і загибелі китоподібних.
Саме цей фактор вважається причиною масових викидань на берег морських ссавців під час військових навчань у всьому світі, заявляють екологи.
Згідно з правилами умови утримання дельфінів у дельфінаріях та океанаріумах України, рівень повітряного шуму у місцях утримання тварин не повинен перевищувати 60 дБ у діапазоні частот 0 - 60 кГц; під час проведення вистав допустиме короткочасне підвищення гучності.
Рівень шуму у воді басейнів (фоновий шум насосів тощо) не повинен перевищувати 80 дБ у діапазоні 2 - 8 кГц, вимірюваному в центрі басейну.
Катерина Полянська, Олексій Василюк, Національний екологічний центр, для УП.Життя
Фото з delfinariy.info
Нерідко кажуть, що чим яскравішу обкладинку має товар, тим менше у покупця підстав вірити в якість того, що ховається за нею. Та на жаль, за блискучими обкладинками ховаються не лише неякісні товари, а і деякі сучасні розваги. Однією з таких "розваг з подвійним дном" є дельфінарії, яких останнім часом багато набудували чи не у всіх найбільших містах України. Лише за останні два роки дельфінарії повиростали як гриби у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку і навіть Львові. Важко заперечити дитячу радість і захоплення на відвідинах дельфінарію. І багато хто веде своїх дітей та онуків у ці заклади. Та мало хто замислюється про те "подвійне дно", яке вони приховують.
Багато хто вже приєднався до боротьби проти дельфінаріїв. Спробуємо розібратись, чому громадськість так хвилюється за дельфінів, а бізнесмени – за дельфінарії. Доля дельфінячого роду
Ще у 30 роках минулого століття дельфінів у Чорному морі було дуже багато. Проте радянська влада оголосила їх ворогами рибного промислу і розпочала масове їх знищення. До 1966 року дельфінів виловлювали постійно протягом року за допомогою сіток, з них виготовляли мило, жир, консерви.
В 1929 році в Чорному морі радянськими звіробоями було добуто 47 тис. дельфінів. На 1930 рік було заплановано виловити 200 тисяч дельфінів. В 1939 було добуто 147 тисяч 653 дельфіни.
Туреччина також виловлювала дельфінів в промислових цілях по 40-70 тисяч особин на рік доки під тиском світової громадськості у 1983 році заборонила промисловий вилов, до 1980 року Болгарія та Румунія винищували по декілька тисяч дельфінів на рік. Загалом за ХХ століття СРСР в Чорному морі винищив 1,5 мільйони дельфінів, інші чорноморські країни – 4,5 мільйони.
У 1994 році дельфінів було внесено до Червоної книги України, вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України Про Червону книгу (ст. 19), дозволяється лише спеціальне їх використання у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Використання дельфінів з метою отримання прибутку забороняється.
З середини ХХ ст. чорноморські дельфіни досі не відновили своєї чисельності і на соту частину, нині їх чисельність складає приблизно 30 тисяч особин. В Чорному морі мешкають три види дельфінів – афаліна (той, що утримується в дельфінаріях), азовка і білобочка. Всі три види знаходяться на межі вимирання і занесені до Червоної книги України.
Проте і на тих, хто залишився, чекає багато смертельних загроз. Перша з них – браконьєрство і рибний промисел.
Риболовні сіті, кілометрами яких перегороджена морська акваторія, стають причиною загибелі багатьох дельфінів. Потрапивши до сітки, дельфін заплутується в ній та не може піднятись на поверхню води, щоб вдихнути повітря. Рибалки вирізають з сіток заплутаних дельфінів і викидають у море. Цього року в Криму неодноразово знаходили викинутих на берег дельфінів з відрізаними хвостовими плавцями.
Ще однією загрозою є забруднення морської акваторії відходами промисловості, каналізаційними стоками, що стікають прямо в море в багатьох містах Азово-Чорноморського узбережжя. Життєві реалії дельфіна у дельфінарії
Наступна загроза – дельфінарії. Більшість дельфінаріїв, і в першу чергу ті, які збудовані останнім часом в містах, віддалених від морського узбережжя, не можуть забезпечити природних потреб дельфіна.
Утримання тварин та їх відлов можливі лише для реабілітації, проте всі новостворені дельфінарії є суто комерційними проектами, а не реабілітаційними центрами.
Утримання дельфінів у таких дельфінаріях-басейнах, є прямим порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", згідно з якими: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та ін.; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Що ж ми маємо у дельфінаріях?
Ще до потрапляння до дельфінаріїв при відлові тварини переживають сильний стрес, розбивається зграя, поєднана міцними сімейними зв’язками. Далі тварини мають перенести процес транспортування. Шанси вижити при вилові і перевезенні - 50%.
В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких перевозять дельфінів.
При потраплянні до дельфінаріїв у тварини різко зменшується простір для рухів, відбувається вимушене приглушення інстинкту полювання, тварин привчають до мороженої риби та вводять в систему тренувань, що зазвичай базується на обмеженні в їжі задля виконання завдань тренера за винагороду.
Дно басейну в порівнянні з морським – гола пустеля. Сонарні хвилі відбиваються від плоских стін, створюючи ефект багаторазового відлуння, який спричинює дискомфорт для органів відчуття дельфінів, через що вони практично не спілкуються. В дельфінаріях немає природної морської води, а в ту, що є, набраної з центрального водогону, додатково домішують хлор, щоб не цвіла.
Ще б пак… хто ж допустить, що б бездоганні блакитні стіни дельфінарію почали заростати водоростями, як це буває зі стінками акваріума. Від хлору у дельфінів починаються хвороби шкіри, подразнення очей, а деякі навіть сліпнуть. Підвищена агресія, хвороби внутрішніх органів, падіння імунітету, шумовий стрес, адже під час шоу "обов’язково" потрібно, щоб лунала гучна музика.
Дельфінарій у місті Києві, який знаходиться на відстані 430 км від Чорного моря, має глибину 4,5 метри, діаметр 20 метрів, в штучній солоній воді утримуються 4 дельфіни, поряд з його будівлею проходить траса, по якій за день проїжджають тисячі машин, а під землею прокладають нову гілку метро.
Дельфіни – одні з найбільш активних і розумних диких тварин. Їх інтелектуальні здібності де-в-чому, порівнюють з людськими, але постійні стресові ситуації неабияк вкорочують вік дитячим улюбленцям. Наслідки "недоліків" утримання дельфінів у неволі говорять самі за себе: в неволі афаліна живе в середньому 3-5 років, в природі – до 25-30 років. Розмноження дельфінів у неволі – велика рідкість.
З цих причин середній вік дельфінів, яких утримують у неволі, зменшується в 5-6 разів. Деякі країни світу вже заборонили утримання дельфінів в неволі. Наприклад, Британія, Канада, Бразилія та частина штатів США заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів.
Кожні 7 років за офіційною статистикою в дельфінаріях світу помирає половина всіх дельфінів. От і виходить, що дельфінів потрібно знову і знову виловлювати у морі. І хоч це забороняється законодавством, тварин продовжують ловити, немов би для реабілітації, називаючи їх хворими.
Офіційно дельфінів купують у двох країнах — Японії та Мексиці. Вартість одного — $100 тис., плюс доставка. На чорному ринку України ціна виловленого з Чорного моря дельфіна— близько $25 тис.
В Україні, починаючи з 2008 року діяв трирічний мораторій на вилов дельфінів; нещодавно запроваджено новий мораторій на наступні три роки; починаючи з 2005 року згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії заборонена міжнародна торгівля цими тваринами. То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які "плодяться" протягом останніх 2 років, як гриби, по всій території України? Чому держава не зупиняє цей вкрай прибутковий, проте незаконний бізнес? Кампанія проти дельфінаріїв
Після появи дельфінаріїв в Харкові, Києві і Донецьку, громадські природоохоронні організації розпочали кампанію проти комерційного використання дельфінів, організувавши протидію в усіх містах. Три дельфінарії (львівський, дніпропетровський і другий у Києві) вдалось закрити.
Природоохоронці створили робочу групу й виступили на захист дельфінів. Виявилося, що дельфінарії не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства.
Найбільшим прецедентом став напад невідомих на учасників інформаційної акції, яка проходила на відкритті київського дельфінарію. Серед нападників був і чоловік, що представився директором дельфінарію, після чого накинувся на студентів, наносячи їм удари по голові, животу і ногам. Інші нападники намагались шматувати плакати та відбирати фототехніку у журналістів, що фіксували напад.
"Директор" погрожував природоохоронцям фізичною розправою та тілесними ушкодженнями. Присутня на акції міліція протягом нападу робила вигляд, що нічого не бачить. Частина нападу зафіксована самими учасниками акції на відео і оприлюднена в інтернеті. Після прибуття наряду "Беркуту", невідомі на чолі з "директором" розбіглись і нікого вже не вдалось знайти. Після цього, кілька активістів звернулись до органів МВС з заявами про напад та побиття.
Під час відкриття дельфінарію у Донецьку за участі того ж "директора" учасників аналогічної акції грубо відтіснили від дельфінарію.
Станом на січень 2010 року на території України функціонувало 10 дельфінаріїв та 5 інших об’єктів, де утримуються 117 морських тварин, з них 77 дельфінів, 35 – морських котиків, 4 морських леви та 1 морж. Також дельфінарії України стали імпортером дельфінів з Японії зі славнозвісної бухти Тайдзі (префектура Вакаяма), де щороку жорстоко винищуються тисячі дельфінів.
Проблема охорони та використання дельфінів і роль в ній державних природоохоронних органів залишає значно більше питань, ніж відповідей. Дана ситуація є вкрай тривожною і потребує негайного втручання Генеральної прокуратури України та Служби Безпеки України. Вже зараз є достовірна інформація про те, що дельфінарії в Харкові та Донецьку, як і в Києві, збудовані незаконно. Заборона вилову дельфінів
Наказом міністерства № 328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення дельфінів з природного середовища існування з якою б то не було метою, окрім випадків збору залишків загиблих дельфінів з науково-дослідною метою, строком на три роки.
Здавалось би, навіщо вводити мораторій на вилов конкретного виду, який занесено до Червоної книги, коли всіх їх не можна виловлювати? Але, на жаль, власники дельфінаріїв виловлюють дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві "спеціального використання". Це наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці, такі здавалось би, корисні завдання є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для використання у виставах дельфінаріїв. Міф про дельфінотерапію
В багатьох дельфінаріях надають послугу так званої дельфінотерапії – лікування дітей, хворих на ДЦП та інші страшні хвороби нервової системи. Проте, повертаючись до тієї ж, "красивої упаковки", з якої ми починали статтю, дельфінотерапія є жорстоким обманом, стягуванням грошей з батьків хворої дитини.
Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Звісно, будь-яка мати та батько, маючи таке горе в родині, не думатиме ні про які гроші, прагнучи допомогти своїй дитині й власники дельфінаріїв лише цинічно наживаються на батьківському горі.
Більшість дельфінаріїв не мають в своєму штаті медиків, а Міністерство охорони здоров’я навіть не видає ліцензій на такий вид лікування. Захисники дельфінів звернулись за консультацією до Міністерства охорони здоров’я і до Спілки психіатрів України. В обох випадках отримали відповідь, що дельфінотерапія – профанація медицини і не ліцензована як спосіб лікування. В світі існують соціальні рухи серед медиків за заборону дельфінотерапії, як профанації медицини.
Чи може дельфін – дика тварина, яку утримують в непридатних для існування умовах лікувати дітей? Адже анімалотерапію можна проводити з домашніми тваринами, які звикли жити поряд з людиною протягом тисяч років – з кіньми, собаками, кішками, які принесуть дитині таку ж радість і такий же позитивний ефект та стануть другом малюка на багато років?
В дельфінарії вам обов’язково скажуть, що дельфіни посміхаються. Але дельфін не може посміхатись, у китоподібних відсутня міміка. Просто вони мають таку форму голови.
Варто подумати двічі, перш ніж переступити з малюком поріг дельфінарія. І справді, якщо на те пішло, чи не завести вам вдома веселого собаку?
З іншого боку, дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Вартість відвідування їх є доволі високою і може бути гідно протиставленою циркам та театрам. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами! При цьому, вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн (а живе він всього кілька років).
Утримання зникаючих тварин у неволі, використання їх у розвагах та заробляння на них грошей – гуманітарна проблема, яка має тяжкі наслідки для диких тварин, яка підриває їх популяції у природі і ставить їх на межу вимирання.
Аналогічну ситуацію маємо і з організацією платних полювань на зубрів та ведмедів; державними та приватними мисливськими господарствами, продажем шкір та трофеїв із зникаючих тварин; вилов в якості харчових продуктів осетрових та інших рідкісних риб та багато іншого. Остаточно вирішити такі проблеми важко шляхом штрафів та локальних покарань. Та зруйнувати такий ринок можуть всі українці, які відмовляться від нього. http://life.pravda.com.ua/society/2011/11/7/88925/
В Беларуси идет строительство трех аквапарков и четырех дельфинариев. Некоторые проекты весьма амбициозны. "EJ:Недвижимость" попыталась составить "водную" карту столицы, на которой в ближайшее время появятся вышеперечисленные объекты.
Одним из наиболее амбициозных проектов стало строительство аквапарка по улице Орловской, который вплотную примкнет к парку развлечений "Дримлэнд".
В составе объектов аквапарка – водные комплексы "Ленивая река", "Детский бассейн", "Волновой бассейн", "Камикадзе" и многие другие; кафе и рестораны быстрого обслуживания, а также театр морских животных.
Круглосуточный сезонный (май–сентябрь) парк водных аттракционов разместится на 16 гектарах. По стилистической задумке итальянской компании "PrestonInternationals.r.l.", которую предложила мастерская Б.С.Костича, а ООО "ЕвроПреcтижПроект" общую концепцию аквапарка, постройки будут отображать географические особенности различных стран, мест и времен.Вместо билетов посетители будут получать наручные чипы различной зоны доступа.
Первую очередь строительства (входная группа и касса) проектировала творческая мастерская Костича, уже позже она взяла на себя обязательства по проектированию второй и третьей очередей грандиозного строительства.
– Первая очередь строительства, в которую вошла входная группа с кассовым центром, помещениями администрации, торговли и кафе, практически завершена. К маю 2012 года планируется сдача второй очереди, а именно:аттракционов "Ленивая река", "Детский бассейн", "Волновой бассейн" и других водных аттракционов, а также "Африканской деревни". А в ноябре–декабре 2013 года должно быть полностью завершено строительство театра морских животных, а также других объектов третьей очереди, – рассказал "EJ:Недвижимость"главный архитектор проекта Ольгерд СВИРСКИЙ.
По его словам, "Ленивая река" будет протекать среди скал в туманных лощинах, населенных динозаврами. Ее длина составит 500 метров.
– Аттракционы будут напичканы всяческими спецэффектами как дневными, так и ночными. Заказчик поставил задачу сделать не только амбициозный проект, но и грандиозную зону притяжения для молодежи, – добавил главный архитектор проекта.
– Одной из задач проекта было предоставить людям возможность купаться и загорать на открытом воздухе, чего не может дать закрытый аквапарк, – пояснили "EJ:Недвижимость" в ЗАО "Ростэм", компании, выступающей заказчиком проекта. – Вода в бассейнах будет подогреваться, поэтому работа аквапарка продлится с мая по сентябрь. А что касается зимнего периода, есть задумка сделать из водных аттракционов ледяные, чтобы парк работал круглогодично.
Также на территории парка планируется строительство 4-звездочной гостиницы на 300 мест.
– Если нашу экономику не накроет очередной кризис, окупаемость проекта по бизнес-плану составит 5–6 лет, – подсчитали в ЗАО "Ростэм".
Театр морских животных в отличие от аквапарка будет работать круглогодично и примкнет к северо-западной части "Дримлэнда". Его архитектурное решение будет весьма лаконичным, однако эффектным, подчеркивает Ольгерд Свирский.
– С ночной подсветкой – это космос. Здание будет хорошо просматриваться даже с проспекта Победителей при въезде в Минск, –рассказал о своем проекте собеседник"EJ:Недвижимость".
Перед театром морских животных будет разбит мини-сад а-ля Версаль, а само сооружение как бы сложится из двух частей: арены для выступлений экзотических животных с трибунами на 1200 зрителей и океанариума. В здании также предусмотрены специальные помещения, раздевалки и гидравлические подъемы для инвалидов, которые смогут проходить здесь дельфинотерапию.
– Тарифы и услуги будут устанавливаться совместно с нашими партнерами позже, но предположить, что дельфинотерапия будет и будет, возможно, на безвозмездной основе для инвалидов, можно, – предполагает компания-застройщик.
Объем бассейна, в котором будут жить обитатели театра,рассчитан на пять морских животных. Скорее всего это будут дельфины, морские котики и тюлени, рассуждает Ольгерд Свирский.
О комфорте животных придется позаботиться особенно внимательно.
– Беларусь не морская держава, поэтому норм проектирования бассейнов для содержания морских животных у нас нет. Но есть рекомендации Международной федерации по содержанию в полувольном состоянии морских млекопитающих и дельфинов. Там четко прописано, какое количество животных можно содержать в бассейне, необходимый объем воды, температура и т.д. Во всем остальном мы руководствуемся нормами и правилами по строительству закрытых бассейнов,– пояснил главный архитектор проекта.
Все подвальное помещение дельфинария будет переоборудовано под станцию подготовки морской воды. Здесь приготовленный соляной раствор будет постепенно вливаться в пресную воду. Контроль над тем, чтобы вода соответствовала всем требованиям, будет осуществляться постоянно.
Кстати, ежедневно в бассейне должно обновляться 10 процентов морской воды, но в канализацию ее сливать нельзя. Поэтому специальным оборудованием будет производиться обратная очистка морской воды в пресную, а затем еевозврат в исходную емкость. Такой вот круговорот.
– Эта система очистки неоднократно была опробована в дельфинариях юга России, кроме того, российские специалисты оказывают нам целый ряд консультационных услуг, – подчеркнул Ольгерд Свирский.
Стоимость билета на представление морских животных составит порядка 10 долларов, а VIP-билет (плавание и фотографирование с животными) обойдется в районе 50 долларов, предполагает главный архитектор проекта.
– Поскольку в Минске планируется еще один дельфинарий, стоимость билета скорее всего будет регулироваться рыночными механизмами, – подчеркнули в ЗАО "Ростэм".
Сам проект в белорусской столице уже успели окрестить "Белорусским Диснейлэндом", с чем сам его автор не совсем согласен.
– Будет ли он коммерчески успешным – на этот вопрос мне ответить сложно, так как я не финансист. Называть проект "Белорусским Диснейлэндом" я бы тоже не стал… Но то, что белорусский аквапарк будет намного лучше и интереснее чем в Крыму, Одессе и Анапе, – это точно, – подчеркнул главный архитектор.
Напомним, учредителем ЗАО "Ростэм", компании-заказчика амбициозного строительства, является Юрий Аверьянов, председатель правления ЗАО "ТМ "Кольцо", соучредитель ЗАО "ИНТЭКС" (клуб "Мэдисон", клуб "Африка") и др.
Водный Минск
На 2013 год запланирована сдача другого круглогодичного аквапарка на проспекте Победителей в Минске. Объект будет состоять из семи горок для спусков, самая экстремальная их которых – высотой более двадцати метров. Также будет построен бассейн с подогревом воды на улице, в который можно будет скатиться даже зимой, бассейны с многочисленными водопадами, фонтанами и гейзерами, а также остров с тропической зеленью и пляжем, оборудованный шезлонгами и зонтиками.
Без учета гостиницы этот развлекательный комплексбудет стоить порядка 80 миллионов долларов.
Весной 2012 года начнется строительство другого, не менее амбициозного проекта на пересечении улиц Ташкентской и Машиностроителей на берегу Свислочи.
Впервые в мире в рамках одного проекта будут собраны дельфинарий, океанариум, шоу с крокодилами и театр птиц. Ежедневно его смогут посещать до 6 тысяч человек.
Посетители смогут оценить выступления дельфинов, моржей, белух, морских котиков и даже сивуча – морского льва, поплавать в одном бассейне с крокодилами. Понаблюдать за акулами, скатами, каракатицей и другими экзотическими хищниками в океанариуме и открыть для себя театр птиц. Этот поистине эксклюзивный объект планируется открыть уже в 2014 году.
В поисках "Немо"
Кроме того, на территории самого зоопарка разместится еще один дельфинарий, застройщиком которого является украинская компания ООО "Нерум". Экологи бьют тревогу. Компания, мягко говоря, имеет не очень хорошую репутацию, связанную с нарушением европейских норм и стандартов по строительству бассейнов для содержания дельфинов. На сайте Минского дельфинария "Немо" указано, что объект планируется сдать в эксплуатацию к концу 2012 года. И действительно, строительство на территории зоопарка сейчас идет ударными темпами – видимо, застройщик торопится обогнать конкурирующие объекты. Но интересно другое. Сейчас стройка идет на территории зоопарка, но изначально площадка под строительство предполагалась в совершенно другой части города. А именно, судя по данным на официальном сайте проекта, в юго-западной части Минска на пересечении проспекта Дзержинского и улицы Уманской.
– На территории зоопарка строится временный дельфинарий, – пояснил "EJ:Недвижимость" директор Минского зоопарка Юрий РЯБОВ. – Идет строительство сборно-разборной конструкции, которая устанавливается на неопределенное количество лет. На данный момент оговорен срок эксплуатации временного дельфинария в два года. Будет ли осуществляться строительство дельфинария на пересечении проспекта Дзержинского и улицы Уманской – дело заказчика, так как объект инвестиционный. Пока инвестором принято решение ничего не строить.
– Мы проверяли репутацию компании "Нерум". Кроме того, у нас есть разрешение на строительство администрации Заводского района и заключение соответствия требованиям Международной ассоциации дельфинариев и океанариумов, – добавил он.
Что до самого проекта крытого дельфинария "Немо", он одинаков для обеих площадок и был изготовлен, видимо, с учетом жесткой экономии инвестиций. Это круглый бассейн диаметром 18 метров и глубиной 5 метров, окруженный трибунами для зрителей и накрытый от атмосферных осадков легким сборным куполом. Скорее, это шапито, сроки строительства которого укладываются в 3–4 месяца.
Дельфинарий на год
Как стало известно "EJ:Недвижимость", российская компания ЧУП "ДельфинБел" откроет еще один дельфинарий в Минске уже в ноябре 2011 года. Временную установку конструкции высотой 15 метров и диаметром 40 метров произведут напротив Минского ледового дворца по улице Притыцкого,27. Срок эксплуатации составит один год. Дельфинарий будет состоять из трех бассейнов, рассчитанных на четыре дельфина, пару морских котиков и одного моржа. В дельфинарии предусмотрена современная система фильтрации воды, аналогичная той, что будет в театре морских животных при аквапарке "Дримлэнд".
– Совместно с Администрацией президента Беларуси и при поддержке Комитета образования Мингорисполкома в рамках акции "Подари радость детям"мы проведем бесплатные представления для детей-инвалидов и сирот. Кроме того, нуждающиеся дети смогут пройти курс дельфинотерапии, – рассказал представитель компании ЧУП "ДельфинБел" Сергей КАРПУХИН.
Дельфинарий рассчитан на 700 зрителей, но владельцы решили сделать его более просторным и установили только 500 мест. Представления с участием дельфинов, морских котиков и моржей будут проходить ежедневно.
Напомним, что у компании "ДельфинБел" есть аналогичные объекты в России, Казахстане и Узбекистане.
По делу
Кроме того, мало кто знает, что на выезде из Минска в брестском направлении возле деревни Щемыслица строится еще один мини-аквапарк и спа-центр при гостинице. Заказчиком строительства выступает "Белтаможсервис".
Этот объект является аналогом литовского проекта в Тракае Trasalis.
Міністр екології та природних ресурсів України Микола ЗЛОЧЕВСЬКИЙ на три роки ввів мораторій на вилов дельфінів.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Національного екологічного центру України, наказ міністерства №328 від 20 вересня 2011 року “Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного та Азовського морів” заборонив вилучення дельфінів з природного середовища існування з будь-якою метою, крім випадків збирання решток загиблих дельфінів з науково-дослідною метою, строком на три роки.
“Аналогічний мораторій діяв в Україні до цього року, але в березні його дія скінчилась, – зауважив учасник громадської кампанії проти комерційного використання дельфінів Євген ПАХОМОВ. – Здавалось би, навіщо вводити мораторій на вилов конкретного виду, який занесено до Червоної книги, коли всіх їх не можна виловлювати? Але, на превеликий жаль, власники дельфінаріїв виловлюють дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві «спеціального використання». Це, наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці, такі здавалось б корисні завдання є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для використання у виставах дельфінаріїв”.
У прес-службі НЕЦУ нагадують, що ще в грудні 2010 року центр, Дружина охорони природи Києва, представники зоозахисних організацій провели акцію протесту під стінами Мінприроди, вимагаючи безстроково продовжити мораторій, тоді вдалося потрапити на прийом до заступників колишнього міністра екології. Десятки громадських організації надіслали в Мінприроди звернення на підтримку введення мораторію.
“Введення мораторію є, безсумнівно, перемогою для нас, і довгі місяці саме це було першочерговою метою активістів захисту дельфінів, – пояснила захисниця дельфінів Катерина ПОЛЯНСЬКА. – Але це лише часткова перемога. Більшість дельфінаріїв в Україні збудовані за час дії попереднього мораторію, і цей бізнес активно розвивається. Ми вітаємо ініціативу Мінприроди і сподіваємось, що цей крок стане початком ще більш рішучих дій на захист дельфінів”.
НЕЦУ нагадує, що всі три види дельфінів, які зустрічаються в територіальних водах України, занесені до Червоної книги України. Разом з тим, в державі діє понад 15 дельфінаріїв і будуються нові. Походження дельфінів у всіх комерційних дельфінаріях лишається під сумнівом. Умови утримання дельфінів у більшості дельфінаріїв не відповідають їх природним потребам, через що тривалість життя дельфінів у неволі значно менша, ніж у природі. Незаконність роботи частини дельфінаріїв вже доведена контролюючими органами, проте досі з жодного із дельфінаріїв тварин не вилучили.
Громадська кампанія проти комерційного використання дельфінів діє з травня 2009 року.
Один из продюсеров оскароносного фильма "Бухта" ("The Cove") Адриен Хол призвала байкотировать ереванский дельфинарий.
"Дельфинарии - это места, где царит ужасающая жестокость, и где животные находятся на грани безумия. Лучший выход из ситуации - это закрыть их", - отметила Хол в беседе с АрмИнфо. Продюсер подчеркнула, что знает о том, что в декабре 2010 года в Ереване открылся дельфинарий. "Мы призывает его байкотировать. Дельфины - это прекрасные создания, и они не должны жить в неволе", - заметила она.
По словам Адриен Хол, после фильма "Бухта" в мире увеличилось число людей, которые пытаются бороться за сохранение дельфинов в природе.
"Когда в 2006 году появилась идея фильма, мы понимали, что ее практически невозможно воплотить в жизнь. Однако уничтожение дельфинов - это страшная проблема, и мы не могли пройти мимо нее", - подчеркнула она.
Накануне фильм "Бухта" закрыл экологический фестиваль "Ареворди". Фильм, ставший настоящей сенсацией, раскрывает тайны бухты Тайджи на Японских островах, где ежегодно рыбаки убивают тысячи дельфинов. Млекопитающих отлавливают для океанариумов, а так же на продажу. При этом мясо дельфинов, которое зачастую содержит высокий уровень ядовитых соединений ртути, продается в супермаркетах под видом "китового мяса". В 2010 году фильм получил "Оскар" в номинации "Лучший полнометражный документальный фильм".
Примечательно, что ереванский показ фильма начался с видеообращения режиссера Луи Психойоса, записанного специально для "Ареворди". В нем режиссер призвал приложить все усилия для закрытия дельфинариев.
Как живут артисты, когда расходятся довольные зрители...
Сюжет российского телеканала "ТВ Центр".
Они выполняют головокружительные трюки. Они – любимцы детворы и взрослых. Дельфины. Говорят, регулярное "общение" с ними может вылечить ряд серьезных заболеваний.
Но как живут "любимцы публики", когда дельфинарий закрывается? Экологи утверждают – животных мучают, они живут, словно в камере пыток... Будни курортного дельфинария. За кулисы праздника заглянула Елена Гутионтова. В бухту Геленджика часто заплывают дельфины. Эти морские млекопитающие, которые на равных дерутся с акулами, к людям относятся дружелюбно. Cпасают тонущих пловцов, показывают дорогу заблудившимся морякам. Но человек не всегда им отвечает взаимностью, хотя эти животные настолько близки к нам по интеллекту, что их называют "люди моря".
Елена Гутионтова, корреспондент: "Еще в конце 30-х годов, здесь, на Черноморском побережье, в магазинах продавалась колбаса из мяса дельфина. А в 50-е дельфины уже были внесены в Красную Книгу. И все же дельфинов используют даже сегодня. Не в кулинарии, а в индустрии развлечений".
В Геленджикском дельфинарии всегда аншлаг. В сезон здесь дают по 5 представлений ежедневно. Дельфины на 5-метровой высоте легко выполняют акробатические трюки. Хотя они и не выносят громких звуков, пара дельфинов покорно исполняет танго. На глазах у потрясенной публики они пишут картины, которые потом с успехом продаются здесь же, в бассейне на аукционе. Вообще эти животные приносят своим владельцам неплохой доход. В сезон только на билетах получается больше миллиона рублей в день. А еще неучтенное фотографирование и купание.
Ученые говорят, что дельфины прекрасно понимают друг друга, что у них есть свой язык. Но если захотят рассказать о том, как им живется в неволе, мы не поймем. Внешность их тоже обманчива.
Константин Андрамонов, биолог: "На самом деле, строение морды дельфина у человека порождает ощущение, что дельфины смеются, улыбаются. Когда мы видим слезы во время улыбки – нам говорят: "Они смеются до слез". На самом деле, это химические ожоги слизистой глаза от переизбытка хлора, соляной кислоты, которую применяют в целях экономии на водообмене во время забора воды".
Константин и его жена - морские зоологи, выпускники биофака Казанского университета. Несколько лет назад они работали в геленджикском дельфинарии. Константин был инженером по водоподготовке, затем химиком-лаборантом. Он хорошо знает закулисную жизнь дельфинов.
Константин Андрамонов, биолог: "По физиологии дельфинов черноморских (афалин) – у них глубина меньше, чем 3,5 метра, вызывает сильнейший психологический стресс. А там половина бассейна меньше 3.5 и только 500 кубов – больше".
В этот типовой плавательный бассейн 10 лет назад вместо людей запустили морских млекопитающих. Из привычной среды они попали в хлорированную, бедную кислородом, да еще с примесью кислоты воду. После бескрайних черноморских просторов закрыли в крытом бассейне 25 на 16 метров. В нем же выгородили еще и загоны для дублеров. Сменный состав по очереди томится в них почти неподвижно каждые два часа, пока собираются зрители и идет очередное представление. Животным нелегко привыкать к такой скованности, ведь на воле дельфины за день проплывают до 160 километров, и ныряют на глубину до двухсот метров.
Валерий Бриних, эколог, член центрального Совета Всероссийского общества охраны природы: "Дельфин в малых габаритах бассейна постоянно испускает сигналы ультразвука и корректирует свое движение. Если он постоянно пользуется эхолокатором, постоянно ловит эхо-ультразвук, для него это как крик для нас".
Дельфины постепенно привыкают и к этим постоянным "крикам", и к новой воде. Но на изменения ее состава реагируют болезненно. А такое случается. Потому что норм, которым следовало бы соответствовать и которые можно было бы контролировать, просто не существует.
Константин Андрамонов, биолог: "Уровень хлора, который надо поддерживать, устанавливает непосредственно сам директор дельфинария. Он устанавливает так, чтобы, как он говорит, извините за грубое слово, чтобы не было жидкого стула у животных".
Отсутствие норм приводит к бесконтрольности и безнаказанности. Бывшая сотрудница дельфинария вспоминает о нарушениях, свидетелем которых она была.
Константин Андрамонов, биолог: "Слесарь-электрик, пожилой человек, он вечером решил, чтобы ночью не утруждать себя, не вставать несколько раз и добавлять ту же самую кислоту для понижения РН. И залил большое количество кислоты. Наутро кожа с дельфинов слезала лоскутами. Это было зафиксировано в журнале".
Вот страницы этого журнала на которых стоит подпись директора. Дважды он наблюдает химические ожоги хлором у животных. Директор пишет, что эпидермис отторгается лоскутами. Однако о давнем ЧП вспоминать не хочет.
Александр Васильев, директор дельфинария: - "Лоскутами снималась кожа? - Это Костины выдумки. - Такого не было? - Это Костины выдумки. – То есть лоскутами кожа не снималась? - Да вы что, смеетесь? У меня ветеринаров больше, чем животных".
Для справки: дельфинов больше десяти, а ветеринаров всего два. Причем, как шутят в дельфинарии, один из них врач человеческий и только второй – нечеловеческий. Водой днем занимаются специалисты, а по ночам слесарь-электрик допущен к подобным химическим опытам. Так что при работе с опасными химикатами, такими как соляная кислота случиться может всякое. Контроль же весьма условный. Проверки на хлор и бактерии проводятся в собственной лаборатории. Но это не контроль, а самоконтроль. Анализ воды в аккредитованной лаборатории идет лишь по четырем параметрам. К тому же материал для проверки привозят химикам сами сотрудники подконтрольного дельфинария. Что нарушает чистоту эксперимента.
"Кислород они сейчас не делают. - А почему хлор не делаете? - Не заказывают. Хлоринол не делали ни разу. - А ведь это самая главная опасность при хлорировании, самый опасный канцероген! - Они заказывали хлор, когда у них начинались какие-то проблемы с дельфинами. Тогда привозили. Когда заболевают дельфины".
Когда мы снимали дельфинов, заметили у одного из них характерное для химических ожогов пятно на хвостовом плавнике. Однако ветеринар контролирующего ведомства, которая регулярно осматривает животных и дает заключение об их прекрасном состоянии, пятно не заметила.
СЪЁМКА СКРЫТОЙ КАМЕРОЙ. "Поражений я не видела. Не было поражений".
Директор высказал противоположную версию, что в дельфинарий зверь попал уже с этим пятном.
Александр Васильев, директор дельфинария: "Это старые боевые раны".
Бывшая сотрудница дельфинария: "На тот момент, когда я там работала, не было у него никакого розового пятна. Скорее всего, это тоже повреждение, связанное с неправильным каким-то добавлением химикатов".
Если жизнь в небольшом пространстве плавательных бассейнов для дельфинов не комфортна, но терпима, то существование гастролирующих дельфинов катастрофическое. Когда дельфинов при поездках на тысячи километров в течение десятков часов подвешивают на простынях в небольших ваннах, животные воспринимают это как ловушку. И сильно нервничают. Для успокоения им дают транквилизаторы.
Бывшая сотрудница дельфинария: "Особое варварство – это передвижные дельфинарии, которые ездят по городам и перевозят животных в каких-то бочках, ваннах. И животные гибнут. Ветеринарные службы вообще за этим не следят".
Бывший сотрудник дельфинария рассказывает, что во время саратовских гастролей произошло несчастье – погибла самка дельфина.
Константин Андрамонов, биолог: "Эльза звали самку. Три года дельфиненку – вообще нельзя было посылать никуда. Только грудничковый возраст закончился. А перевозки как осуществляются? По варварски. В обычную газель железная ванна помещается… И вот она едет тысячу километров. Естественно, она туда не доехала. Никто разрешения на перевозку этого краснокнижного животного в таком возрасте не давал".
В российских дельфинариях, когда гибнет животное, выгоднее факт смерти скрывать. Потому что официально получить разрешение на отлов нового артиста тяжело. Гораздо легче провести пополнение нелегально по документам старого.
Валерий Бриних, эколог: "Проблема в том, что потери, которые неизбежно в дельфинарии есть, они покрываются поступлением от браконьерских отловов. На Черном море распространен этот бизнес и по неофициальным данным мы знаем, кто ловит, как ловит. Просто поймать этих людей сложно".
Уголовные дела, которые пытаются возбудить защитники животных по фактам жестокого обращения или незаконного оборота, всегда закрываются. Казалось бы, дельфины – кормильцы для своих хозяев и они должны их беречь. Но дельфинарий – это бизнес, а прибыль в бизнесе всегда в приоритете.
Константин Андрамонов, биолог: "В уставе того же ЗАО геленджикский дельфинарий записано, что уставная цель дельфинария – получение коммерческой прибыли, коммерческая демонстрация животных и продажа животных краснокнижных видов.
Александр Васильев, директор дельфинария: "Сегодня я не коммерсант. Я - дитя науки. Сегодня наука не в состоянии содержать крупных морских млекопитающих в неволе, потому что это очень накладно".
Информация о научных работах опубликована на официальном сайте дельфинария. Но это исключительно работы ветеринаров. Причем, речь идет о лечении тех болезней, которые дельфины приобретают, живя в неволе. Дисбактериоз от хлора, онковирус папилломы человека. Кстати, этот вирус, обнаруженный однажды у морского котика в дельфинарии, может передаваться и обратно от животного к человеку. Однако насколько опасна вода, в которую ныряют зрители, никто не знает – результаты анализов им никто не предъявляет. Вот такие таблицы раз в три месяца составляют по результатам исследований специалисты лаборатории химии моря южного отделения Института океанологии. Показатели мочевины в воде бассейна в 168 раз выше, чем в бухте Голубой мыс. После каждого шоу за отдельную плату любой может испытать это удовольствие - хлебнуть полным ртом всю эту органику, приправленную химией. Но у представителей дельфиньего бизнеса есть оправдание – никаких санитарных правил и норм купания в дельфинариях не существует.
Александр Васильев, директор дельфинария: "Мы с вами посещаем соответствующие комнаты – оно ходит под себя. Действительно, если человек оказался в воде (есть САНПиН для плавательных бассейнов) – здесь они не проходят. Если я в воду опустил продукты своего метаболизма - какие к черту САНПиНы?"
Міністерство екології та природних ресурсів України заборонило використання з будь-якою метою дельфіна звичайного (Delphinus delphis), афаліна (Tursiops truncatus) і морської свині звичайної (Phocoena phocoena), занесених до Червоної книги.
Як повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України, яку цитує Інтерфакс-Україна, указ від 20-го вересня цього року, виданий міністром екології та природних ресурсів, передбачає лише використання останків загиблих дельфінів в науково-дослідних цілях.
Контроль над використанням цього указу покладено на заступника міністра екології та природних ресурсів Ігоря Вільдмана.
"...То, что у нас делают вокруг дельфинов... зарабатывают деньги... Неизлечимые заболевания. Ни собака, ни дельфин, ни лошадь не могут вылечить ребёнка, больного аутизмом. Никто не может. Это не одна Нобелевская премия будет – если это найдётся. И есть люди, которые на этом делают свой бизнес. Но это не бизнес. Это жульничество..." Семён Глузман врач-психиатр и правозащитник, директор Украинско-Американского бюро защиты прав человека На телепрограмме "Свобода слова"
Любить дельфинов до смерти или правда о дельфинариях
В этом фильме рассказывается о том, что обычно остается за кулисами шоу. Как живется дельфинам в плену у людей. Как их колят транквилизаторами и антидепрессантами. Хлор и медный купорос в воде. Кормление только за правильное поведение. Смерть дельфинов в дельфинариях от болезней, депрессий и голода. Откровения Рика О'Барри - бывшего тренера, а ныне борца за права дельфинов. Версия этого видео в оригинале на английском http://youtu.be/zdzUhPR2eNE
Через надмірний шум під час будівництва метро дельфіни у київському дельфінарії можуть загинути Фото Таїсії Стеценко, Корреспондент.net 
