Дельфінарії

Пʼятниця, 16 березня 2012 р.

НЕЦУ: Кияни висловили протест проти перенесення в'язниці для дельфінів Київського зоопарку

Кияни висловили протест проти перенесення в'язниці для дельфінів Київського
зоопарку

15 березня 2012, Київ. - Екологічна громадськість протестує проти
будівництва в'язниці для дельфінів - запланованого океанаріуму в Київському
зоопарку. Представники різних громадських організацій вийшли під будівлю
Київської міської ради під час її засідання з метою не допустити погодження
київськими депутатами будівництва океанаріуму

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види
китоподібних - дельфіни афаліна (Tursiops truncatus), морська свиня
(азовка) (Phocoena phocoena), дельфін звичайний (білобочка) (Delphinus
delphis. У 1994 році дельфінів було внесено до Червоної книги України, вони
отримали статус рідкісних та вразливих. Дельфіни також занесені до Червоного
списку Міжнародного Союзу охорони природи, Червоної книги Чорного моря,
охороняються Бернською та Боннською конвенціями, угодою АССОВАМS. Їх
використання та відлов у комерційних цілях заборонені Законом України <<Про
Червону книгу України>>. Наказом міністерства No.
328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального
використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення
дельфінів з природного середовища існування.
Утримання дельфінів у дельфінаріях, суперечить статтям 7, 8 та 25 Закону
України <<Про захист тварин від жорстокого поводження>>, згідно з
якими: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в
їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності
та ін.; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови,
що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити
необхідні простір, температурний режим, вологість, природне освітлення,
вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Київ розташований за 400 км від морського узбережжя, дельфіни утримуються в
штучно підготованій воді, в яку додається хлор для дезинфекції. Тварини
вимушені знаходитися в обмеженому просторі, збідненому оточенні, брати
участь у виступах, система тренувань до яких заснована на відчутті голоду.
Постійний стрес, неякісне ветеринарне забезпечення, шумове забруднення,
нестача руху, шкіряні захворювання, хвороби внутрішніх органів є причиною
передчасної смерті дельфінів.

Зусилля з розмноження дельфінів в неволі зазнали невдачі. За останні
15 років в Україні в неволі народилося лише 10 дельфінів. Скільки з них
вижило, досі невідомо. В лютому 2012 року в цілому в дельфінаріях України
нараховувалось 74 дельфіна, що свідчить про те, що більшість дельфінів було
спіймано в дикій природі.
Вдале розмноження дельфінів в неволі неможливе ні в Україні, ні в Європі. За
40 років спроби Європи з розведення дельфінів не привели до успіху.

Чотири дельфіни Шкіпер, Боцман, Дорі і Неллі в київському дельфінарії
<<Немо>> були впіймані з дикої природи в японському рибальському селищі
Тайцзи. Там морських ссавців ловлять для всесвітньої індустрії дельфінів.
Тварин, яких не можуть використати для цього вбивають. Ціна за одного
дельфіна складає до 150.000 доларів США, що робить вилов дельфінів
прибутковою справою. М'ясо мертвих дельфінів для японського ринку рибалки
продають за 600 доларів США. Україна та зокрема кампанія <<Нерум>>, якій
належить дельфінарій НЕМО в Києві таким чином підтримують цей жорстокий
бізнес.

Будівництво океанаріуму у Київському зоопарку - черговий комерційний крок,
через який дельфінів утримуватимуть в неволі в неприродних для них умовах.
Ряд країн світу, наприклад, частина штатів США, Бразилія, Коста-Ріка
заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам
дельфінів. В 13 державах-членах ЄС (Великобританії, яка закрила всі 30 своїх
дельфінаріїв, Естонії, Ірландії, Латвії, Люксембургу, Австрії, Польщі,
Румунії, Словаччині, Словенії, Чехії, Угорщині і Кіпрі) не працюють
дельфінарії. У Німеччині з колись існуючих 9 дельфінаріїв зачинено шість. В
цьому році буде закритий ще один дельфінарій в зоопарку Мюнстера.

Учасники акції вимагали:
1. Не допустити будівництва на території зоопарку та в усіх районах Києва
нових дельфінаріїв або інших закладів, що утримуватимуть дельфінів.
2. Зупинити функціонування вже існуючого дельфінарію <<НЕМО>> за адресою
Проспект Глушкова, 9, де наразі утримують чотирьох дельфінів та трьох
морських котиків. Перевезти дельфінів до державних дельфінаріїв на узбережжі
Чорного моря.
3. Доступу громадськості до інформації, участі її в обговореннях та
прийнятті рішень з цього приводу.

Учасники акції наголосили, що досі не надійшла відповідь КМДА на запит
Національного екологічного центру України щодо того, чи розробляється проект
побудови океанаріуму, і хто входить до комісії з його розробки.
Затягування строків відповіді більш ніж на місяць - грубе порушення
законодавства України про доступ до інформації. Зважаючи на те, що КМДА
фактично тримає громадськість у невіданні щодо своїх планів, пікетування 15
березня стало попереджувальним.

Під час акції до протестуючих вийшов депутат Київради від Партії зелених
України Денис Москаль, який заявив, що жодних проектів з побудови
океанаріуму на території Київського зоопарку на сесії 15 березня не
розглядалося. Депутат додав, що такі рішення на обговорення Комісії Київради
з екологічної політки не виносилися, а ініціативи з будівництва океанаріуму
належать <<гарячим головам>>, які лише заявляють про них у пресі.

Також 15 березня Київський зоопарк оприлюднив заяву, де йдеться про те, що
<<Проектом організації території Київського зоологічного парку
загальнодержавного значення не передбачено будівництво океанаріуму.
Таким чином, <<переселення дельфінів>> чи утримання їх у Київському зоопарку
на даний момент неможливі>>. Текст заяви читайте тут
http://forumspaskiev.org.ua/databox/2012/03/19881.php

Фото з акції:
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.268216266587135.60979.1109511523136
48&amp;type=1

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.159669350819533.32446.1000032940680
73&amp;type=1

http://nature-first.info/2012/03/15/piket-kmda-zoopark-foto/

За додатковою інформацією звертайтеся до організаторів:
Олег Андрос,
Національний екологічний центр України,
Дружина охорони природи Києва <<Зелене майбутнє>>
097 502 75 51

Катерина Полянська,
Національний екологічний центр України,
Дружина охорони природи Києва <<Зелене майбутнє>>
067 266 44 38 ktgreentree@gmail.com

Вікторія Світлова,
Facebook-рух <<Земляни>>
050 669 52 29

Євген Пахомов, (050) 591-76-71 savedolphin@i.ua

Матеріали по темі:
http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f5a196fb25dd/
http://necu.org.ua/petition/proty-pobudovy-okeanariumu-na-terytoriyi-kyyivsk
oho-zooparku/

http://www.delfinariy.info/
http://life.pravda.com.ua/society/2011/11/7/88925/
http://life.pravda.com.ua/society/2012/02/24/96779/
http://www.youtube.com/watch?v=e1Xu1NGQIZo
http://fakty.ua/145550-vse-rabotayucshie-segodnya-v-ukraine-delfinarii-nezak
onny
http://www.ecoport.org.ua/news/?pid=26011

Субота, 10 березня 2012 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дельфіни в "бляшанці"

Дельфінарії і зоопарки – що з ними робити? Це питання задають собі зоозахисні та природоохоронні організації вже десятки років. Спробуємо відповісти на це питання на прикладі Києва.

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна, азовка, білобочка. Чисельність афалін – 5-10 тисяч особин, білобочок – не більше 4 тисяч особин, азовок – 3-4 тисячі особин, тоді як до промислового видобування дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів.

У 1994 році всіх дельфінів Чорноморського басейну було внесено до Червоної книги, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За законом "Про Червону книгу України", використання цих видів дозволяється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Закон також прямо забороняє комерційне використання дельфінів.

Дельфінарії, які зараз збудовані в кількох містах України, не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено низку грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7, 8, 25 закону "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Однак наступ дельфінаріїв продовжується. Цього разу — в Києві.

15 березня громадські організації Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи Києва "Зелене майбутнє" проведуть пікетування Київради з основною вимогою – не поселяти дельфінів в океанаріумі в Київському зоопарку.

Питання з будівництвом океанаріуму Київською адміністрацією вирішено. Уже зараз ведуться підготовчі роботи, і досить скоро занедбаний будинок недобудованого мавпятника може перетворитися на респектабельний океанаріум. Влада Києва офіційно оголосила, що планує поселити в океанаріум дельфінів і ластоногих.

За деякими даними, будівництво буде вестися ударними темпами і будівля буде зведена до "Євро-2012" (що навряд чи здійснимо). Утім, не суть важливі терміни. Питання в іншому: чи прийнятне утримання дельфінів у Київському зоопарку?

Якщо так, то всі подальші питання відпадають. Якщо ж природоохоронці заявляють своє жорстке "ні", то обов'язково виникне "незручне" питання: чим життя дельфіна в "консервній банці" з мізерною для морської тварини площею відрізняється від життя дикої тварини у вольєрі?

Далі. З якої позиції природоохоронний рух виступає проти океанаріуму? Якщо ці люди – так звані аболіціоністи (радикальна частина зоозахисного руху, від англ. "abolition" – звільнення), то вони повинні бути проти існування замкнутих просторів для тварин взагалі, так само як проти боєнь та інших місць і видів експлуатації тварин. Якщо рух проти комерційних дельфінаріїв дотримується концепції "добробуту тварин", то він не проти зоопарків і дельфінаріїв, але за "гуманні" умови утримання тварин. Це в дуже грубому наближенні.

НЕЦУ, Рух ДОП та інші учасники кампанії проти комерційних дельфінаріїв зайняли проміжну позицію в цій ідеологічній суперечці, що триває вже не один рік і не в одній країні. Точніше, питання ідеології просто не розглядається учасниками.

З приводу першого питання існує відповідь: якщо мешканці зоопарку живуть у більш-менш природному середовищі, бачать дерева, чують природні звуки і дихають звичним повітрям, то для дельфіна створити автентичні умови (точний хімічний склад води, значну площу для пересування, звичну їжу) просто неможливо.

З приводу другого питання. Кампанія має на меті закриття всіх дельфінаріїв, що не мають виходу до моря. Друга ціль кампанії – перекрити власникам комерційних дельфінаріїв джерело постійного поповнення їх колекції – нелегальний вилов дельфінів в Чорному морі, поставки з Російської федерації і навіть Японії.

Якщо строго дотримуватися букви закону, то після декількох років такої політики дельфіни в дельфінаріях вимруть природною смертю. А нового поповнення просто не буде, оскільки вилучення з природного середовища і ввезення тварин, занесених до Червоної книги України, заборонені. Залишиться тільки одне джерело поповнення – розмноження дельфінів у неволі. Досвід показує, що розмножуються ці тварини в дельфінаріях досить рідко. Для стрімкого бізнес-потоку це нерентабельне і ненадійне джерело тварин для видовищ.

Таких чином, проблема "добробуту тварин", в даному випадку – дельфінів – відсувається на другий план і суперечок з цього приводу просто не виникає. У природоохоронців чітка схема: є закон – він виконується – в дельфінаріях не залишається дельфінів.

Інша справа, що в "цій країні" закони не виконуються, бізнес дельфінаріїв надійно схопив важелі влади, чиновниками просто ігнорується законодавство. Останнім часом міністр екології та природних ресурсів йде назустріч деяким вимогам громадськості – наприклад, звільняє з приватних рук ведмедів і будує для них притулок в Синевирі. Але ці "визвольні" зусилля Мінприроди направлені не на бізнес дельфінаріїв.

А тепер нюанси київської ситуації. Океанаріум з дельфінами планують будувати на території Київського зоопарку. Яким еко-громадськість бачить Київський зоопарк у майбутньому? І з якої точки зору?

Почнемо з того, чим він нині є. Зоопарк - об'єкт природно-заповідного фонду, крім того, що він комунальне підприємство. Земля зоопарку – Шулявська балка – має природоохоронний статус і не може бути переорієнтована на будь-що, окрім збереження залишків дикої природи Києва. Між тим, це випало з уваги деяких зоозахисних організацій. Зокрема, прямий заклик до закриття зоопарку прозвучав з вуст президента товариства захисту тварин Великобританії Naturewatch Foundation Джона Руейна 11 листопада 2010 року.  

Приводом для закриття англійський захисник тварин вважає незадовільні умови утримання тварин у зоопарку. Тобто зоозахисні міркування в устах "радикалів" переважують природоохоронні. Проте розглянемо, що буде, якщо банально закрити Київський зоопарк.

Об'єкт природо-заповідного фонду буде знищений неминучою забудовою території Шулявської балки. За цю землю з 2007 року ведеться цілком відкрита боротьба між бізнес-структурами, оскільки місце "золоте" з усіх точок зору. За найбільш поверховими оцінками, лише земля, на якій розташований Київський зоопарк, коштує $ 410 мільйонів.

Друге. Куди розподілять тварин? Особливо якщо брати до уваги, наприклад, тигра з тигровою хворобою, який не виживе в природному середовищі. І в якій природному середовищі – на його батьківщині?

Якщо аболіціонізм переважить, цих тварин чекає неминуча смерть. Тварини будуть переселені: незрозуміло – куди. Частина їх загине при переселенні, адже більшу частину неможливо транспортувати. (Спробуйте уявити престарілу бегемотиху Бресту, що перевозиться в фургоні). Знищення забудовою цінної природної території – Шулявської балки – настане негайно.

Натомість природоохоронці повинні висунути конструктивну програму розвитку Київського зоопарку. Нею має бути наступне: перетворення Київського зоопарку на біопарк, переорієнтування самої ідеї зоопарку з розваги для людей в сторону збереження диких видів.

Припинення закупівлі тварин з інших кліматичних зон. Орієнтація на те, щоб зоопарк став центром перетримки або постійного утримання тварин, конфіскованих у контрабандистів і браконьєрів. А таких при бажанні можна вилучити багато, від амурських тигрів до бурих ведмедів.

У всеукраїнському масштабі слід вимагати від Мінприроди удосконалити Правила утримання диких тварин у неволі: збільшити норму площ для їх утримання, заборонити володіння дикими тваринами (Правила в цьому пункті суперечать законодавству про Червону книгу України), використання їх у видовищних заходах, зокрема, в цирках.

А від Верховної ради громадськість повинна вимагати прийняти законодавчий акт, який регулює механізм вилучення тварин, занесених до Червоної книги. І, природно, мови не може бути про утримання дельфінів, а також низки екзотичних риб та інших морських мешканців у закладах на кшталт запланованого океанаріуму в Києві.

Біопаркі – актуальна для Європи тема. Ознайомитися з їхнім досвідом можна на прикладі біопарку в іспанському місті Фуенхірола, де практикується "занурення в природне середовище".

Державі слід фінансово підтримати підготовку кадрів для таких біопарків, а також об'єктів природно-заповідного фонду. Адже в пострадянський час професії, пов'язані з доглядом за тваринами – зоотехнік та інші – стали непрестижні, на біологічних факультетах на них існує недобір. А для заповідників та нацпарків у 2012 році в держбюджеті взагалі не передбачено фінансування. 

Після реалізації запропонованих вище вимог зоопарк нарешті стане відповідати цілям, заявленим у "Положенні про Київський зоологічний парк загальнодержавного значення": науковому дослідженню тварин і збереженню диких видів. Він перестане бути об'єктом розваги для публіки, причому розваги сумнівної – мало хто отримує задоволення від споглядання приматів в нинішньому павільйоні, наприклад.

Уявіть собі альтернативи утриманню екзотичних тварин, які теж заманливі для відвідувачів (і дорослих, і дітей), - аквашоу з професійними плавцями, барвисті видовища без участі дельфінів та інших мешканців моря. Тому є приклади – Австралія, Канада та інші країни вже давно успішно відмовляються від використання тварин як таких у циркових виставах, а Греція зовсім недавно, в лютому 2012 року, законодавчо заборонила таке використання.

Отже, те, що пропонує киянам бізнес-еліта в особі київських чиновників – крок назад в сучасній індустрії розваг. Використання дельфінів в комерційних цілях – це давно вже не тренд і взагалі вважається варварством.

Якщо дивитися в майбутнє Київського зоопарку, то головною його частиною має стати центр порятунку тварин, а пріоритетом – створення свого роду команди рятувальників диких тварин. Це стане можливим після прийняття Верховною радою правил, що дозволяють вилучати тварин і доставляти їх у центри порятунку та реабілітації.

У такому зоопарку будуть зміщені акценти з відвідувача – головного джерела доходів (що, безумовно, вигідно чиновникам і є основною причиною їх упередженості) на збереження і підтримання екологічного балансу, створеного на території Київського зоопарку. Ця ж політика має стосуватися і об'єктів природно-заповідного фонду – заповідників та національних природних парків.

 

Олег Андрос, кандидат політичних наук, Національний екологічний центр України

http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f5a196fb25dd/

Четвер, 1 березня 2012 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дельфіни, виявляється, вміють казати: "Доброго дня!"

Зоологи знайшли у дельфінів сигнал привітання, яким обмінюються ватажки двох груп тварин при зустрічі один з одним.

Дельфіни відомі розумом і кмітливістю, вони навіть розуміють мову і жести людини. Багато хто порівнює їх за рівнем розвитку з вищими приматами.

Як зазначає виданя compulenta.ru, при цьому до цих пір незрозуміло, чи застосовують дельфіни свої видатні розумові здібності в дикій природі. Були навіть сумніви в тому, що вони користуються тим багатим словниковим запасом, який демонструють у неволі. Лише в 2004 році дослідникам вдалося підслухати розмови дельфінів у морі. Це переконало зоологів, що багатий спектр дельфінів клацання і посвистування -- не побічний результат утримання під наглядом людини. Але що саме вони при цьому повідомляють один одному -- залишалося загадкою.

Зоологи з Університету Сент-Ендрюс (Великобританія) задалися метою з'ясувати, чи є який-небудь соціальний сенс у сигналів, якими обмінюються дельфіни. За допомогою підводних мікрофонів вони прослуховували групу поблизу узбережжя Шотландії, слідували за тваринами в невеликому човні.

Запис вели таким чином, що можна було визначити голос кожного дельфіна в зграї. І, як пишуть зоологи, їм вдалося дізнатися щось важливе: виявляється, коли дві групи дельфінів зустрічаються, вони обмінюються спеціальним вітальним сигналом. Причому діалог відбувається тільки в тому випадку, якщо групи об'єднуються, нехай і на короткий час.

Ще цікавішим виглядає той факт, що обмін сигналами відбувається лише між двома особинами, тоді як всі інші -- мовчать. Тому ніяк не можна припустити, що тварини просто промацують простір навколо себе, як вони це роблять постійно. Швидше це нагадує ритуальний обмін привітаннями між ватажками.

Однак було б передчасним говорити про деталі соціальної структури у дельфінів, наявності лідерів і т. п. Вчені зробили лише перші кроки по розшифровці дельфінячого мови. Ясно поки що одне: у цих тварин є спеціальні сигнали, які не несуть утилітарною ехолокаційні функції і потрібні тільки для спілкування.

http://www.expres.ua/news/2012/03/01/61483

Вівторок, 21 лютого 2012 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] У київському зоопарку не повинно бути чергової “бляшанки” з дельфінами


Національний екологічний центр України висловлює стурбованість планами Київської міської державної адміністрації щодо побудови океанаріумів у київському зоопарку та в парку на Нивках.
«Будівництво океанаріуму у Київському зоопарку – черговий комерційний крок, через який дельфінів утримуватимуть у неволі, у неприродних для них умовах. Київ розташований за 400 км від морського узбережжя, дельфіни утримуються у штучно підготованій воді, в яку додається хлор для дезинфекції. Тварини вимушені існувати в обмеженому просторі, збідненому оточенні, брати участь у виступах, система тренувань до яких заснована на відчутті голоду», – каже Катерина Полянська, представниця Національного екологічного центру України.
Природоохоронці звертають увагу на те, що постійний стрес, неякісне ветеринарне забезпечення, шумове забруднення, нестача руху, шкіряні захворювання та хвороби внутрішніх органів є причинами передчасної смерті дельфінів. Виступаючи проти будівництва нових та функціонування існуючих дельфінаріїв, розташованих у містах, віддалених від морської акваторії, представники НЕЦУ вимагають від КМДА не допустити будівництва на території зоопарку та в усіх районах Києва нових дельфінаріїв або інших закладів, що утримуватимуть дельфінів.
Природоохоронці наголошують, що зоопарк Києва має стати біопарком та місцем для збереження і вивчення диких видів, а не закладом для заробляння грошей завдяки утриманню червонокнижних тварин. Так, гроші варто спрямувати не на будівництво океанаріуму, а на ремонт приміщень для приматів, які вже багато років знаходяться у жахливому стані.
Нагадаємо, згідно з повідомленнями у ЗМІ, Головне управління комунальної власності готує проект рішення про будівництво океанаріуму в столичному зоопарку, аби цього тижня передати його профільній комісії Київради. Океанаріум може бути збудований уже до 2014 року.
Екологічні організації України виступають проти функціонування дельфінаріїв та комерційного використання дельфінів. Дельфіни занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи, охороняються Бернською та Боннською конвенціями, угодою АССОВАМS, конвенцією CITES. В Україні діє мораторій на вилучення дельфінів з середовища їхнього існування з будь-якою метою.
Контакти:
Катерина Полянська
067 266 44 38,
ktgreentree at gmail.com
Олег Андрос
097 502 75 51,
androsland at inbox.ru

Четвер, 26 січня 2012 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] В Евпатории откроют самый большой дельфинарий в Украине


Как сообщает пресс-служба исполкома горсовета Евпатории, новый дельфинарий будет на сегодняшний день самым большим дельфинарием на территории Украины. Новый дельфинарий Евпатории распологается в районе Центрального парка города. Зрительный зал данного сооружения рассчитан на 700 посадочных мест.

Крыша здания построена в форме купола, центральная ее часть, которая находится над бассейном, в теплое время года будет открыта. В центре  дельфинария расположен бассейн объемом 2 тысячи кубических метров воды. Еще два водных резервуара предназначены для комфортного содержания животных. Их объем составляет 400 и 200 кубометров. Морская вода будет поступать в дельфинарий через специально пробуренную скважину.
Дельфины для нового дельфинария будут доставлены из озера Донузлав, где они содержатся в межсезонье и участвуют в программах реабилитации. Выступление будет из трех-четырех морских животных. Все они уже обучены и умеют выполнять сложные трюки. В ближайшее время в дельфинарий поступит группа морских львов из Чили, а в конце прошлого года для дельфинария в России приобрели пятерых морских котиков. Выступления львов будут организованы в следующем году после их подготовки. Открытие дельфинария в Евпатории было запланировано к началу курортного сезона этого года.

Субота, 17 грудня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Екологи: Будівництво метро біля київського дельфінарію загрожує життю тварин

Екологи: Будівництво метро біля київського дельфінарію загрожує життю тварин Через надмірний шум під час будівництва метро дельфіни у київському дельфінарії можуть загинути Фото Таїсії Стеценко, Корреспондент.net

Екологи заявляють, що будівництво гілки метрополітену між станціями ВДНГ та Іподром, яке зараз ведеться в районі дельфінарію, може призвести до загибелі дельфінів.

Як сказано в повідомленні НЕЦУ, роботи ведуться безпосередньо біля будівлі дельфінарію. Здоров'ю тварин це може зашкодити, оскільки під час прокладання метро буде застосовуватися потужна важка техніка, рівень шуму і вібрацій якої значно перевищать допустимий для надчутливих органів слуху дельфінів.

Згідно з європейськими правилами утримання дельфінів рівень повітряного шуму в місцях утримання тварин не повинен перевищувати 60 Дб у діапазоні частот 0-60 кГц, рівень шуму у воді - 80 дБ у діапазоні 2-8 кГц. Прокладання метро перевищить допустимий рівень вдвічі.

Шумове забруднення призводить до контузії і загибелі китоподібних.

Саме цей фактор вважається причиною масових викидань на берег морських ссавців під час військових навчань у всьому світі, заявляють екологи.

Згідно з правилами умови утримання дельфінів у дельфінаріях та океанаріумах України, рівень повітряного шуму у місцях утримання тварин не повинен перевищувати 60 дБ у діапазоні частот 0 - 60 кГц; під час проведення вистав допустиме короткочасне підвищення гучності.

Рівень шуму у воді басейнів (фоновий шум насосів тощо) не повинен перевищувати 80 дБ у діапазоні 2 - 8 кГц, вимірюваному в центрі басейну.

Корреспондент.net

http://ua.korrespondent.net/kyiv/1295337-ekologi-budivnictvo-metro-bilya-kiyivskogo-delfinariyu-zagrozhue-zhittyu-tvarin

Понеділок, 7 листопада 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дозвілля з подвійним дном



Катерина Полянська, Олексій Василюк, Національний екологічний центр, для УП.Життя
Фото з delfinariy.info
Нерідко кажуть, що чим яскравішу обкладинку має товар, тим менше у покупця підстав вірити в якість того, що ховається за нею. Та на жаль, за блискучими обкладинками ховаються не лише неякісні товари, а і деякі сучасні розваги.
Однією з таких "розваг з подвійним дном" є дельфінарії, яких останнім часом багато набудували чи не у всіх найбільших містах України. Лише за останні два роки дельфінарії повиростали як гриби у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку і навіть Львові. Важко заперечити дитячу радість і захоплення на відвідинах дельфінарію. І багато хто веде своїх дітей та онуків у ці заклади. Та мало хто замислюється про те "подвійне дно", яке вони приховують.
Багато хто вже приєднався до боротьби проти дельфінаріїв. Спробуємо розібратись, чому громадськість так хвилюється за дельфінів, а бізнесмени – за дельфінарії.
Доля дельфінячого роду
Ще у 30 роках минулого століття дельфінів у Чорному морі було дуже багато. Проте радянська влада оголосила їх ворогами рибного промислу і розпочала масове їх знищення. До 1966 року дельфінів виловлювали постійно протягом року за допомогою сіток, з них виготовляли мило, жир, консерви.
В 1929 році в Чорному морі радянськими звіробоями було добуто 47 тис. дельфінів. На 1930 рік було заплановано виловити 200 тисяч дельфінів. В 1939 було добуто 147 тисяч 653 дельфіни.
Туреччина також виловлювала дельфінів в промислових цілях по 40-70 тисяч особин на рік доки під тиском світової громадськості у 1983 році заборонила промисловий вилов, до 1980 року Болгарія та Румунія винищували по декілька тисяч дельфінів на рік. Загалом за ХХ століття СРСР в Чорному морі винищив 1,5 мільйони дельфінів, інші чорноморські країни – 4,5 мільйони.
У 1994 році дельфінів було внесено до Червоної книги України, вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України Про Червону книгу (ст. 19), дозволяється лише спеціальне їх використання у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Використання дельфінів з метою отримання прибутку забороняється.
З середини ХХ ст. чорноморські дельфіни досі не відновили своєї чисельності і на соту частину, нині їх чисельність складає приблизно 30 тисяч особин. В Чорному морі мешкають три види дельфінів – афаліна (той, що утримується в дельфінаріях), азовка і білобочка. Всі три види знаходяться на межі вимирання і занесені до Червоної книги України.
Проте і на тих, хто залишився, чекає багато смертельних загроз. Перша з них – браконьєрство і рибний промисел.
Риболовні сіті, кілометрами яких перегороджена морська акваторія, стають причиною загибелі багатьох дельфінів. Потрапивши до сітки, дельфін заплутується в ній та не може піднятись на поверхню води, щоб вдихнути повітря. Рибалки вирізають з сіток заплутаних дельфінів і викидають у море. Цього року в Криму неодноразово знаходили викинутих на берег дельфінів з відрізаними хвостовими плавцями.
Ще однією загрозою є забруднення морської акваторії відходами промисловості, каналізаційними стоками, що стікають прямо в море в багатьох містах Азово-Чорноморського узбережжя.
Життєві реалії дельфіна у дельфінарії
Наступна загроза – дельфінарії. Більшість дельфінаріїв, і в першу чергу ті, які збудовані останнім часом в містах, віддалених від морського узбережжя, не можуть забезпечити природних потреб дельфіна.
Утримання тварин та їх відлов можливі лише для реабілітації, проте всі новостворені дельфінарії є суто комерційними проектами, а не реабілітаційними центрами.
Утримання дельфінів у таких дельфінаріях-басейнах, є прямим порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", згідно з якими: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та ін.; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Що ж ми маємо у дельфінаріях?
Ще до потрапляння до дельфінаріїв при відлові тварини переживають сильний стрес, розбивається зграя, поєднана міцними сімейними зв’язками. Далі тварини мають перенести процес транспортування. Шанси вижити при вилові і перевезенні - 50%.
В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких перевозять дельфінів.
При потраплянні до дельфінаріїв у тварини різко зменшується простір для рухів, відбувається вимушене приглушення інстинкту полювання, тварин привчають до мороженої риби та вводять в систему тренувань, що зазвичай базується на обмеженні в їжі задля виконання завдань тренера за винагороду.
Дно басейну в порівнянні з морським – гола пустеля. Сонарні хвилі відбиваються від плоских стін, створюючи ефект багаторазового відлуння, який спричинює дискомфорт для органів відчуття дельфінів, через що вони практично не спілкуються. В дельфінаріях немає природної морської води, а в ту, що є, набраної з центрального водогону, додатково домішують хлор, щоб не цвіла.
Ще б пак… хто ж допустить, що б бездоганні блакитні стіни дельфінарію почали заростати водоростями, як це буває зі стінками акваріума. Від хлору у дельфінів починаються хвороби шкіри, подразнення очей, а деякі навіть сліпнуть. Підвищена агресія, хвороби внутрішніх органів, падіння імунітету, шумовий стрес, адже під час шоу "обов’язково" потрібно, щоб лунала гучна музика.
Дельфінарій у місті Києві, який знаходиться на відстані 430 км від Чорного моря, має глибину 4,5 метри, діаметр 20 метрів, в штучній солоній воді утримуються 4 дельфіни, поряд з його будівлею проходить траса, по якій за день проїжджають тисячі машин, а під землею прокладають нову гілку метро.
Дельфіни – одні з найбільш активних і розумних диких тварин. Їх інтелектуальні здібності де-в-чому, порівнюють з людськими, але постійні стресові ситуації неабияк вкорочують вік дитячим улюбленцям. Наслідки "недоліків" утримання дельфінів у неволі говорять самі за себе: в неволі афаліна живе в середньому 3-5 років, в природі – до 25-30 років. Розмноження дельфінів у неволі – велика рідкість.
З цих причин середній вік дельфінів, яких утримують у неволі, зменшується в 5-6 разів. Деякі країни світу вже заборонили утримання дельфінів в неволі. Наприклад, Британія, Канада, Бразилія та частина штатів США заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів.
Кожні 7 років за офіційною статистикою в дельфінаріях світу помирає половина всіх дельфінів. От і виходить, що дельфінів потрібно знову і знову виловлювати у морі. І хоч це забороняється законодавством, тварин продовжують ловити, немов би для реабілітації, називаючи їх хворими.
Офіційно дельфінів купують у двох країнах — Японії та Мексиці. Вартість одного — $100 тис., плюс доставка. На чорному ринку України ціна виловленого з Чорного моря дельфіна— близько $25 тис.
В Україні, починаючи з 2008 року діяв трирічний мораторій на вилов дельфінів; нещодавно запроваджено новий мораторій на наступні три роки; починаючи з 2005 року згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії заборонена міжнародна торгівля цими тваринами. То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які "плодяться" протягом останніх 2 років, як гриби, по всій території України? Чому держава не зупиняє цей вкрай прибутковий, проте незаконний бізнес?
Кампанія проти дельфінаріїв
Після появи дельфінаріїв в Харкові, Києві і Донецьку, громадські природоохоронні організації розпочали кампанію проти комерційного використання дельфінів, організувавши протидію в усіх містах. Три дельфінарії (львівський, дніпропетровський і другий у Києві) вдалось закрити.
Природоохоронці створили робочу групу й виступили на захист дельфінів. Виявилося, що дельфінарії не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства.
Найбільшим прецедентом став напад невідомих на учасників інформаційної акції, яка проходила на відкритті київського дельфінарію. Серед нападників був і чоловік, що представився директором дельфінарію, після чого накинувся на студентів, наносячи їм удари по голові, животу і ногам. Інші нападники намагались шматувати плакати та відбирати фототехніку у журналістів, що фіксували напад.
"Директор" погрожував природоохоронцям фізичною розправою та тілесними ушкодженнями. Присутня на акції міліція протягом нападу робила вигляд, що нічого не бачить. Частина нападу зафіксована самими учасниками акції на відео і оприлюднена в інтернеті. Після прибуття наряду "Беркуту", невідомі на чолі з "директором" розбіглись і нікого вже не вдалось знайти. Після цього, кілька активістів звернулись до органів МВС з заявами про напад та побиття.
 
Під час відкриття дельфінарію у Донецьку за участі того ж "директора" учасників аналогічної акції грубо відтіснили від дельфінарію.
Станом на січень 2010 року на території України функціонувало 10 дельфінаріїв та 5 інших об’єктів, де утримуються 117 морських тварин, з них 77 дельфінів, 35 – морських котиків, 4 морських леви та 1 морж. Також дельфінарії України стали імпортером дельфінів з Японії зі славнозвісної бухти Тайдзі (префектура Вакаяма), де щороку жорстоко винищуються тисячі дельфінів.
Проблема охорони та використання дельфінів і роль в ній державних природоохоронних органів залишає значно більше питань, ніж відповідей. Дана ситуація є вкрай тривожною і потребує негайного втручання Генеральної прокуратури України та Служби Безпеки України. Вже зараз є достовірна інформація про те, що дельфінарії в Харкові та Донецьку, як і в Києві, збудовані незаконно.
Заборона вилову дельфінів
Наказом міністерства № 328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення дельфінів з природного середовища існування з якою б то не було метою, окрім випадків збору залишків загиблих дельфінів з науково-дослідною метою, строком на три роки.
Здавалось би, навіщо вводити мораторій на вилов конкретного виду, який занесено до Червоної книги, коли всіх їх не можна виловлювати? Але, на жаль, власники дельфінаріїв виловлюють дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві "спеціального використання". Це наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці, такі здавалось би, корисні завдання є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для використання у виставах дельфінаріїв.
Міф про дельфінотерапію
В багатьох дельфінаріях надають послугу так званої дельфінотерапії – лікування дітей, хворих на ДЦП та інші страшні хвороби нервової системи. Проте, повертаючись до тієї ж, "красивої упаковки", з якої ми починали статтю, дельфінотерапія є жорстоким обманом, стягуванням грошей з батьків хворої дитини.
Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Звісно, будь-яка мати та батько, маючи таке горе в родині, не думатиме ні про які гроші, прагнучи допомогти своїй дитині й власники дельфінаріїв лише цинічно наживаються на батьківському горі.
Більшість дельфінаріїв не мають в своєму штаті медиків, а Міністерство охорони здоров’я навіть не видає ліцензій на такий вид лікування. Захисники дельфінів звернулись за консультацією до Міністерства охорони здоров’я і до Спілки психіатрів України. В обох випадках отримали відповідь, що дельфінотерапія – профанація медицини і не ліцензована як спосіб лікування. В світі існують соціальні рухи серед медиків за заборону дельфінотерапії, як профанації медицини.
Чи може дельфін – дика тварина, яку утримують в непридатних для існування умовах лікувати дітей? Адже анімалотерапію можна проводити з домашніми тваринами, які звикли жити поряд з людиною протягом тисяч років – з кіньми, собаками, кішками, які принесуть дитині таку ж радість і такий же позитивний ефект та стануть другом малюка на багато років?
В дельфінарії вам обов’язково скажуть, що дельфіни посміхаються. Але дельфін не може посміхатись, у китоподібних відсутня міміка. Просто вони мають таку форму голови.
Варто подумати двічі, перш ніж переступити з малюком поріг дельфінарія. І справді, якщо на те пішло, чи не завести вам вдома веселого собаку?
З іншого боку, дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Вартість відвідування їх є доволі високою і може бути гідно протиставленою циркам та театрам. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами! При цьому, вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн (а живе він всього кілька років).
Утримання зникаючих тварин у неволі, використання їх у розвагах та заробляння на них грошей – гуманітарна проблема, яка має тяжкі наслідки для диких тварин, яка підриває їх популяції у природі і ставить їх на межу вимирання.
Аналогічну ситуацію маємо і з організацією платних полювань на зубрів та ведмедів; державними та приватними мисливськими господарствами, продажем шкір та трофеїв із зникаючих тварин; вилов в якості харчових продуктів осетрових та інших рідкісних риб та багато іншого. Остаточно вирішити такі проблеми важко шляхом штрафів та локальних покарань. Та зруйнувати такий ринок можуть всі українці, які відмовляться від нього.
http://life.pravda.com.ua/society/2011/11/7/88925/