середа, 28 квітня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Донецкий адвокат просит суд закрыть дельфинарий

В дирекции "Немо" обвинения в жестоком обращении с животными и незаконной эксплуатации здания называют бредом


В Донецке с новой силой разгораются страсти вокруг дельфинария «Немо», который начал работу в декабре 2009 г. За короткий период он подвергся нескольким атакам местных защитников природы, которые считают, что содержание дельфинов в неволе — незаконно. На этот раз против развлекательного объекта в парке им. Щербакова ополчился известный донецкий адвокат Сергей Осыка. Во вторник, 27 апреля, он подал иск в Ворошиловский районный суд с требованием запретить эксплуатацию здания. По мнению Осыки, ООО «Нерум» (компания, которой принадлежит всеукраинская сеть «Немо». — Авт.) построило дельфинарий в Донецке незаконно, а также не имеет разрешения на содержание морских млекопитающих в неволе.

«Возьмите хотя бы их рекламу, которую можно увидеть в городе, — у дельфина во рту букет тюльпанов. Это пропаганда насилия. У них нет никаких документов на дельфинов, которые занесены в Красную Книгу. Они выловлены незаконным путем, при помощи сетей», — говорит адвокат.

Второе серьезное нарушение, по мнению Сергея Осыки, заключается в том, что само здание построено без разрешения на строительство и не имеет разрешения от инспекции государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК. — Авт.) на ввод в эксплуатацию.

«Дельфинарий построен кустарным способом и может обрушиться», — считает юрист, требуя в суде закрыть объект. В ГАСК «Сегодня» подтвердили, что пока «Немо» не получал документы на ввод в эксплуатацию. «Они сейчас готовят все необходимые бумаги», — заявил «Сегодня» начальник ГАСК в Донецкой области Олег Курчин.

Тем временем в донецком дельфинарии иск от Сергея Осыки называют «бредом» и желанием «попиариться». «На шоу с нашими питомцами побывали уже десятки тысяч человек, и только один (Осыка. — Авт.) заметил, что над животными издеваются. У нас уже было проверок пятнадцать после обращений жалобщиков в различные инстанции, и никто не нашел нарушений. Мы даже не хотим участвовать в этом черном пиаре», — прокомментировал «Сегодня» замдиректора дельфинария Дмитрий Сенченко. В «Немо» также не принимают обвинения в том, что здание возвели незаконно. «Адвокат путает 9-этажный дом или, к примеру, современный супермаркет с нашим сооружением. Оно временное, о чем говорилось не раз, — сделано по типу шапито, но только с максимумом прочности и комфорта», — пояснил замдиректора. Стационарный дельфинарий будет построен на этом же месте, а нынешнюю конструкцию разберут. «Сейчас идет разработка проекта стационарного дельфинария. Он будет готов ориентировочно через полгода, а само строительство нового здания займет приблизительно полтора года», — подытожил Дмитрий Сенченко.

Евгений РУДЕНКО

вівторок, 20 квітня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Багряна вода

Ми любимо дельфінів.
Дехто навіть ходить у дельфінарії.

Попри зовнішню взаємопов'язаність, ці твердження взаємовиключні. Після фільму «Бухта» в тому впевнюєшся твердо. Так само дізнаєшся чимало речей, про які й гадки не мав.

«Бухту» («The Cove») нагороджено «Оскаром» як найкращий повнометражний документальний фільм, і ця ухвала на перший погляд видається черговим жестом уваги до екологічної тематики. Справді, йдеться про захист дельфінів. Утім, усе трохи складніше.

Насамперед «Бухта» — це історія життя Ричарда О'Баррі. Людина драматичної долі, Ричард дресирував дельфінів. Він, фактично, є співрежисером знаменитого американського серіалу 1964—1967 років «Фліппер» про веселого і розумного пласконосого дельфіна Фліппера, котрий всіляко помагає людям. Серіал мав такий великий успіх, що був показаний і по радянському телебаченню. Ті, чиє дитинство припало на 1970-ті, мають пам'ятати дельфиноманію, що заполонила навіть обкладений заборонами СРСР разом із рештою світу. Фантасти описували в романах паралельну дельфінячу цивілізацію, на екрани виходили повнометражні стрічки про тих прекрасних високоінтелектуальних істот; щодо газет і журналів годі й казати.

Насправді у всіх цих милих забав був — і є — геть інакший бік.

Ричард замислився над цим, коли, за власними словами, побачив наслідки, спричинені його ж роботою: на початку «Фліппера» у світі існувало лише кілька дельфінаріїв, а наприкінці 1960-х це вже був багатомільярдний бізнес, побудований на безжальній експлуатації тварин. З'ясувалося, нових фліпперів постачають з японського містечка Тайджі, де у морі живе велика їхня популяція, а також є надзвичайно зручна бухта. Щовересня місцеві рибалки заганяють туди тисячі тварин. Декотрих забирають до дельфінаріїв. Що коїться з рештою — до останнього часу було таємницею: у Тайджі надзвичайно згуртована спільнота, обітниці мовчання дотримуються суворо, нікому не дають фільмувати в бухті, поліція та влада беруть участь у змові.

О'Баррі зрікся своєї попередньої професії і останні 30 років присвятив боротьбі проти винищення й експлуатації дельфінів. Він не раз потрапляв під арешт, йому погрожували, одну його колегу, жінку, вбили. Тайджі стало для нього, очевидно, найбільшим викликом.

О'Баррі з однодумцями готують секретну зйомку в бухті за всіма правилами військової спецоперації. Попутно Річард розказує масу цікавих речей про малих китів, а також розвіює найпоширеніші міфи: дельфіни не усміхаються — це лише анатомія, так звана дельфинотерапія — суцільна рекламна вигадка, дельфіняче м'ясо небезпечне для споживання (тварини накопичують в організмі ртуть); з другого боку, дельфіни дійсно вражаюче розумні, приязні до людей. Природоохоронним дискурсом справа не обмежується: довкола дельфінів існує ціла індустрія, чиї керманичі не гребують жодними методами, аж до підкупу державних чиновників. Насиченість фактами не перетворює фільм на лекцію, навпаки, напруга наростає (заслуга режисера Луї Психойоса та сценариста Марка Монро) і сягає апогею у жахливій сцені різанини тисяч дельфінів вересневого світанку в бухті. Кадри, зняті і під водою, і з суходолу, і з повітря, забути неможливо, як і фінальну сцену, де самотній Ричард з монітором на грудях стоїть на вулиці японського мегаполісу.

Це стосується і нас. Бо маємо свій Тайджі. Хто-небудь скаже мені, з якого дива з'явилися дельфінарії в Дніпропетровську, Харкові, Києві?! Чому мери міст не соромляться брати особисту участь у їхньому відкритті? Хто-небудь замислювався, в яких умовах там утримують тварин, які зазвичай пропливають до 40 миль на день і мають надчутливий звуковий апарат? Чим їх там годують? Чи міняють колись воду, і що це за вода?

Бійня у місцях на кшталт Тайджі починається саме звідси, з байдужо-веселих трибун. Прошу всіх, хто це читає: не ходіть до дельфінаріїв, не водіть туди своїх дітей. Ігноруйте, навіть якщо зазивали вам дарують безкоштовні квитки. Ті шоу — безжальні катівні для тварин, і нічого більше. Ми маємо і можемо припинити це!

В інтернеті «Бухту» можна подивитися:
http://vkontakte.ru/gsearch.php? section=video&q=the%20cove
або скачати:
  Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
ДЕНЬ №70, середа, 21 квітня 2010

четвер, 1 квітня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Свадьба с дельфинами отменяется!

Чтобы увидеть афалин, котиков, тюленей уже давно не нужно ехать на море. Почти в каждом крупном городе Украины открыты цирки или дельфинарии. Но то, что водоплавающие артисты болеют и умирают, их хозяев, да и публику не волнует.

Заплывайте к нам на огонек!

В столице на каждой станции метро раздают флаеры. По ним, заплатив за один билет, можно пройти вдвоем. Однако, чтобы полюбоваться морскими обитателями, придется выложить 70–90 гривен. Но за это, в «нагрузку» вы посетите выставку экзотических рыб и даже крокодиловую ферму. Причем можно не только искупаться с дельфинами, но и сыграть свадьбу или провести романтический вечер с их участием.

Председатель молодежного отделения Национального экологического центра Украины Алексей Василюк сообщил корреспонденту «ВВ», что буквально несколько недель назад в Киевском и Донецком «Кобзове» умерли несколько дельфинов. Экологи обратились в инспекцию с просьбой проверить эти заведения.

— Животных нещадно эксплуатируют: по четыре выступления в день, плюс ночные сеансы, корпоративы, свадьбы и прочие «работы». Вокруг музыка и другие шумы, — возмущается Алексей. — Например, в Карадагском дельфинарии в Крыму — всего одно выступление в день. Тамошние специалисты шокированы: как животные в городах выдерживают такой «график»?
Морские обитатели слепнут от воды

По словам Алексея Василюка, дельфин на воле в среднем живет около 30 лет, а в дельфинарии — всего 3–5. Ведь этим животным нужна морская вода. А в развлекательных заведениях, как сообщил нам Алексей, в хлорированную воду из-под крана просто добавляют морскую соль в необходимой концентрации. От «химии» у животных повреждается кожа, они слепнут.

В Украине до сих пор не введены нормы содержания и ухода за каждым видом животных в дельфинариях. Существуют рекомендации, дескать, им необходимы условия, приближенные к природным. Значит, на одного «артиста» полагается 250 кубометров соленой воды.

— Поэтому наша задача номер один — закрыть дельфинарии не в морских городах, — продолжил Василюк.
Пломбы сорваны — «лавочка» открыта

В этом году Государственная экологическая инспекция проверила подобные заведения в 11 городах Украины. Результаты впечатляют: «Почти во всех дельфинариях китообразные содержатся без разрешения Минприроды, что является нарушением ст. 8 Закона Украины «О защите животных от жестокого обращения».

— Также проверка показала, что из 77 животных только 15 имели хоть какие-то документы, объясняющие, как они попали к хозяевам дельфинариев и цирков-шапито «Кобзов», — сообщил корреспонденту «ВВ» председатель Ассоциации рыболовов Украины Александр Чистяков.

Владельцам этих заведений выданы предписания устранить нарушения требований природоохранного законодательства. Одесский дельфинарий «Нерум» и киевский «Немо» опечатали.

Но, по словам Алексея Василюка, администрации заведений печати сорвали и продолжают работать в обычном режиме, хотя за подобные действия и игнорирование решений экоинспекции грозит криминальная ответственность.
P. S. Государственная экологическая инспекция и прокуратура Киева на этой неделе планируют повторно остановить работу столичного дельфинария «Немо» и опломбировать его.
Алена ПОТАЕВА