субота, 28 травня 2016 р.

«Немо» как секретный объект

27.05.2016, 06:00
{«Немо» как секретный объект} Молдавские Ведомости

Не успев начать работу, первый в Кишиневе дельфинарий попал в центр общественного скандала

В Кишиневе по улице Е.Доги, 26 официально открылся дельфинарий «Немо» - часть украинской сети. Его появление долгое время держали в секрете. В качестве заявителя на открытие заведения в документах фигурирует компания «Nemo Lux», учредителем которой является ООО «Одесский дельфинарий», а директором - Думитру Мунтяну. Вместо директора открывать дельфинарий пришел администратор Андриан Фокша. Правда, об инвестициях распространяться не стал, уточнив только, что инвестиции в дельфинарий на сто процентов поступили от сети дельфинариев «Немо».

Главное внимание на пресс-конференции, посвященной официальному открытию заведения в Кишиневе, было уделено тому факту, что защитники животных разводят острые дискуссии на тему об этической стороне содержания дельфинов в неволе. Администратор ООО «Nemo Lux» подчеркнул, что опасения зоозащитников необоснованны. Для четырех дельфинов, которых уже ввезли в нашу страну, и двух морских котиков соорудили бассейн размером 12 на 25 метров с соленой водой.

Малышам-дельфинам от трех до шести лет. Они были выращены в одесском дельфинарии «Немо», то есть уже рождены в неволе, и привезены для выступлений в Молдову. Родителей малышей вырастили в Японии на специальном комбинате. Работать с ними на представлениях будут два инструктора, которых также представила украинская сторона. Билеты поступили в продажу с 25 мая - 230 лей с человека, малышам до 3 лет вход бесплатный. Организаторы обещают каждый день, кроме понедельника, устраивать по три представления. Два будут проходить днем, в 12.00 и в 15.00, и одно, «для взрослых», вечером в 18.00.

Не успев открыться, «Немо» стал главной мишенью зоозащитников, которые объявили о намерении протестовать против его открытия. Основные претензии: дельфинов нельзя держать в неволе, от хлорки у них портится зрение, и вообще  это аморально. «А что значит аморально? Тогда нужно закрыть зоопарки во всем мире», – парировал Андриан Фокша. В подтверждение того, что дельфины содержатся в хороших условиях, представители одесского дельфинария «Немо» заявили, что за последние годы в неволе у них родилось более 15 детенышей. Но защитников животных эти аргументы не убеждают.

По мнению активистов, дельфинарий показывает пример «жестокого развлечения с животными», он не должен работать. «В то время как во всех развитых странах дельфинарии закрывают и принимают законы о запрещении эксплуатации дельфинов и китов, в нашей стране, где нет законов о защите животных, открывают дельфинарий», - отмечают они.

В свою очередь, министерство окружающей среды заявило, что открытие дельфинария соответствует всем законам РМ и они не вправе запрещать деятельность этого заведения. Такого же мнения придерживается и агентство по безопасности пищевых продуктов (ANSA), которое выдало разрешения на содержание животных. Им были созданы все условия.

Большинство питомцев любого дельфинария являются животными «краснокнижными», содержание их в неволе требует особо тщательного подхода. Для этого в европейских странах был разработан документ, регламентирующий условия содержания дельфинов-афалин и сходных с ними видов дельфинов (http://www.delfinariy.info/2009/11/blog-post_20.html).

 Особое место в документе занимают требования к водообмену, ветеринарному обслуживанию и другим нормам содержания животных, несоблюдение которых угрожает не только жизни дельфинов, но и здоровью людей, посещающих дельфинарий, экологии города в целом.

Экологи, к которым обратились «Молдавские ведомости», практически в один голос говорят, что при правильном уходе содержание дельфинов в неволе не несет опасности их здоровью. Дельфины – одни из самых умных и социальных существ в мире, они нуждаются в обществе себе подобных. Главная опасность  – не замкнутое пространство, а качество воды. За одно выступление животные успевают проплыть несколько километров - активного движения им хватает; проблемы могут возникать, если не поддерживают необходимую чистоту воды

Если честно, журналисты ожидали увидеть что-то капитальное, однако вместо этого было представлено легкое сооружение, видимо,  с учетом жесткой экономии средств на его строительство. Это бассейн, окруженный трибунами для зрителей и накрытый легким сборным куполом. Архитектура напоминает скорее шапито, и в современную систему очистки воды верится с трудом.  

Отметим, что сеть дельфинариев «Немо» имеет 10-тилетний опыт работы в сфере бизнеса, связанного с демонстрацией дельфинов и других морских животных на рынке СНГ и Евразии. Она входит в международное содружество дельфинариев Украины, России, Белоруссии, Казахстана и Таиланда. Заведениями под этим брендом управляет компания «Нерум», крупнейшая доля которой сосредоточена у одессита Андрея Кисловского, занимающего должность главы совета учредителей. Несколько лет назад года назад  у компании было только два дельфинария: в Одессе и Харькове. Сейчас же их больше десяти: на Украине, в России и Белоруссии, где посетителей развлекают более ста дельфинов, тюленей и морских котиков.

Некоторые дельфинарии этой сети неоднократно закрывались государственной экологической инспекцией Украины, т.к. не выполняли необходимых экологических требований по содержанию животных (http://www.segodnya.ua/news/14172206.html). Также предъявлялись претензии к ненадежности конструкции дельфинария. Так, в Бердянске в 2011 году лопнула боковая стенка бассейна дельфинария. Пришлось спасать не только дельфинов.

И еще один момент. Где бы ни появлялись дельфинарии «Немо» - экологи поднимают один и тот же вопрос: где они берут дельфинов для своих дельфинариев? И каким образом, несмотря на мораторий, предусматривающий запрет на отлов дельфинов, за последние годы построено столько дельфинариев, которые пополняются занесенными в Красную книгу Украины черноморскими афалинами?

Узнать правду практически невозможно. На Украине реестра этих животных не существует. Большинство животных, содержащиеся в дельфинариях, попадают туда по причине деятельности человека. В основном это должны быть спасенные больные или попавшие в экстремальные условия китообразные и ластоногие, прошедшие реабилитацию и не подлежащие возвращению в естественную среду обитания по причине угрозы гибели. Некоторые давно работающие крымские дельфинарии в действительности занимаются спасением и реабилитацией морских животных, и серьезно подходят к этому вопросу. Однако учета имеющихся в дельфинариях животных не ведется, а для дельфинов используются ветеринарные паспорта как для кошек и собак. Такой подход дает широкое поле деятельности для аферистов. Если, к примеру, животное погибло – на его месте и под тем же именем может появиться другой, выловленный незаконно, дельфин. Украинские журналисты уверены, что несанкционированный минприроды Украины отлов краснокнижных животных в Черном море ведется постоянно (http://politikym.net/dosie/kychuk_biznes_na_delfinah.htm).

Иван КОНИШЕВСКИЙ

http://www.vedomosti.md/news/nemo-kak-sekretnyj-obekt


пʼятниця, 19 лютого 2016 р.

Український дельфін – нещасний дельфін

Український дельфін – нещасний дельфін

19 лютого по всьому світу відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Нагородила природа можливістю побачити морських ссавців і Україну. У наших територіальних водах зустрічаються три види китоподібних – дельфіни афаліна, морська свиня та азовка. Всі вони знаходяться під охороною Червоної книги України та Міжнародної угоди про збереження китоподібних[1]. Та чи охороняються ці види дельфінів в Україні належним чином?

Дельфіни афаліни утримуються і активно експлуатуються в дельфінаріях. Станом на 2014 рік на території України діяло 20 дельфінаріїв. Наприкінці 2015 року відкрили новий дельфінарій і у курортному місті Трускавець. У таких закладах проводять шоу з дельфінами, морськими котиками та іншими тваринами, а також пропонуються оздоровчі процедури. Проте багато цих послуг та й діяльність дельфінаріїв загалом переповнені міфами, які допомагають бізнесу триматись на плаву та процвітати за рахунок експлуатації тварин.

Міф, яким в першу чергу заманюють людей, це дельфінотерапія – різновид нетрадиційного лікування психопаталогій та навіть таких хворіб як аутизм, синдром Дауна, дислексії та ін. Дельфінотерапія бере свій початок з 1970 року, коли доктор Бетсі Сміт провела експериментальне дослідження про взаємодію між дельфінами та дітьми-аутистами. Проте після більш ніж 25 років досліджень доктор Сміт прийшла до висновку, що дельфінотерапія не є ефективною та зводиться лише до експлуатації дельфінів бізнесом[2]. У світі не існує доказів того, що дельфінотерапія є більш успішною, аніж перебування з будь –якою іншою твариною, як і доказів успішності дельфінотерапії загалом. Аналогічні твердження докторів та науковців про недієвість дельфінотерапії зібрані у виданні Whale and Dolphin Conservation Society[3].

 Інший міф – «умови утримання дельфінів у розважальних закладах повністю відповідають їхнім природнім потребам». Відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», умови утримання дельфінів в неволі повинні задовольняти  їхні  природні потреби в їжі,  воді,  сні,  рухах, контактах із собі подібними, у природній активності. Вода у дельфінаріях повинна бути природною морською. Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурний режим, вологість, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. Детальні вимоги щодо умов утримання дельфінів, розмірів басейнів, вимог до їжі, часу проведення тренувань та виступів, умов транспортування закріплені у Правилах і нормах утримання дельфінів в умовах неволі, що затверджені Наказом Мінприроди України № 622 у редакції від 20.11.2015.

Проте, як показує практика, ці норми законодавства не дотримуються:

-          морську природну воду не використовують навіть у тих дельфінаріях, що знаходяться поблизу Чорного, Азовського морів;

-           дельфінів утримують у замалих за розміром басейнах;

-          умови утримання не відповідають природнім потребам дельфінів: на волі дельфіни пропливають 100-160 км та пірнають на глибину до 200 метрів, вільні у виборі їжі, у взаємодії з іншими видами, що неможливо у дельфінаріях;

-          тренери використовують систему тренувань, засновану на недогодовуванні дельфінів, як стимулу для виступів заради отримання їжі., що є прикладом жорстокого поводження з тваринами;

-          порушуються правила елементарної гігієни та утримання дельфінів в дельфінаріях: Відвідувачі у холодну пору року під час вистави перебувають на глядацьких трибунах у верхньому одязі та взутті, в ньому ж вони й фотографуються з дельфінами після вистави на сцені, з якої потім бруд без перешкод потрапляє в басейн з дельфінами. Поширена в дельфінаріях гра з перекидуванням м'яча в від дельфінів до глядачів може бути причиною зараження: м'яча глядачі торкаються немитими руками, потім м'яч потрапляє до басейну;

-          під час фотографування дельфінів гладять немитими руками, до басейну на сеанси плавання з дельфінами людей допускають без медичних справок, люди обіймають та цілують дельфінів, що може призвести до передачі захворювань, зокрема респіраторних та хвороб шкіри, які є дуже небезпечними для дельфінів;

-          при перевірці дельфінаріїв виявлено відсутність дозволів на утримання диких тварин у неволі, на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України, на проведення заходів із залученням тварин.

 

Окрім порушень законодавства, присутні й інші чинники, що негативно впливають на стан здоров'я дельфінів:

-          перевищення рівня шуму (0-60 кГц) та світлові ефекти під час проведення культурно-масових заходів спричиняють стрес у дельфінів;

-          небезпечні для здоров'я дельфіна трюки: трюк зі стоянням на рострумі  дельфіна може зашкодити його здоров'ю, а також трюк з плаванням стоячи на дельфіні, коли «тренер» стоїть ногами на тій частині тіла дельфіна, де розташований  дихальний отвір , що може перешкоджати нормальному диханню тварини. При виконанні  трюка, в якому тренер тримається за спинний плавець пливучого дельфіна,  можуть бути пошкодженими хрящові тканини плавця.  Наведені трюки можуть спричиняти значний дискомфорт тваринам.

-          хлорування води в якій утримуються дельфіни може призводити до подразнення очей та шкіри дельфінів. З часом шкіра дельфіна поступово знебарвлюються, спостерігається її відшарування, поява великих білих плям. Хлорована вода також викликає захворювання й в морських котиків і морських левів.  Дельфіни страждають від проблем з очима, що пов'язано з тонкою захисною оболонкою, яка покриває рогівку. В разі надмірного використання хлору можуть ставатися опіки очей. Забарвлення басейну в блакитний колір спричиняє надмірне освітлення басейну, яке поряд з впливом на очі відкритих сонячних променів при виконанні трюків, спричинює захворювання очей – катаракту, захворювання рогівки. В дельфінів фіксувалися запалення навколо дихала, запалення дихальних шляхів, бронхіальні запалення

Іще один міф – «плавати у басейнах з дельфінами безпечно». Вищезгадані хвороби, що виникають у дельфінів, з легкістю передаються відвідувачам дельфінаріїв при перебуванні у басейні чи контакті з дельфінами.

Окрім того, створення нових дельфінаріїв обґрунтовують  не лише оздоровчими, але і природоохоронними цілями. Проте утримання у неволі дельфінів ніяким чином не сприяє їхньому збереженню: дельфіни у неволі живуть в 3-5 разів менше ніж у відкритому морі,  а також не рідко втрачають репродуктивну функцію.

Щогодини на Землі зникає 3 види тварин. Попри визнання Україною обов'язку по захисту рідкісних видів тварин, до яких належать і дельфіни, останній не виконується, і ніхто не несе за це відповідальність. Яскравим прикладом цього є не лише продовження існування дельфінаріїв, але і відкриття нових. Наступним видом зниклих тварин для України можуть бути дельфіни.

У цей день ми закликаємо вас відмовитися від відвідування дельфінаріїв, розповісти про це своїм близьким, друзям та знайомим, а також долучимись до громадської кампанії проти комерційного використання дельфінів в Україні.

Контакти:

Катерина Полянська

Голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України

ktgreentree@gmail.com

Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ

office@epl.org.ua, natalia.kuts1@gmail.com

(032) 225 76 82