понеділок, 27 грудня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Пікет проти комерційного використання дельфінів

27 грудня о 12.00 біля будівлі Міністерства екології та природних ресурсів України відбувся природоохоронний пікет. Організаторами стали: Дружина охорони природи міста Києва «Зелене майбутнє» та Молодіжне відділення Національного екологічного центру України.

 Головна вимога учасників акції - зробити безстроковим Мораторій на вилов китоподібних Чорного та Азовського морів  (введений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №165 від 31.03.2008 «Про введення тимчасового обмеження на спеціальне використання (вилучення з природного середовища  існування) китоподібних Чорного та Азовського морів»).

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна, азовка, білобочка. Чисельність афалін – 5-10 тисяч особин, білобочок – не більше 4 тисяч особин, азовок – 3-4 тисячі особин, тоді як до промислового видобування дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів. У 1994 році всіх дельфінів Чорноморського басейну було внесено до Червоної книги України, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України «Про Червону книгу України», використання цих видів дозволяється у виняткових випадках  лише  у наукових  і  селекційних  цілях. Закон України «Про Червону книгу України» також прямо забороняє  комерційне використання дельфінів.

Дельфінарії, які зараз збудовані в кількох містах України, не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України  на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7,8,25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

З моменту введення мораторію на  вилов дельфінів два роки тому їх становище в природі не покращилося. Натомість дельфінаріїв стало значно більше. Із завершенням 2010 року збігає термін  дії мораторію, що відкриє широкі ворота зловживанням під час їх вилову. 

«Нерідко представники дельфінаріїв розповідають, що дельфіни потрапили до них для реабілітації. Проте це цілковита неправда, – розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Василюк Олексій. – Жодного реабілітаційного центру для дельфінів в Україні немає і лише зараз ми добиваємося їх створення. Натомість усі дельфіни, яких незаконно виловлюють для дельфінаріїв, ніколи не повертаються в природу, назавжди лишаючись рабами прибуткового бізнесу».

«Дельфін-афаліна, якого утримують у дельфінаріях, є єдиним видом, занесеним до Червоної книги, для якого чомусь потрібні окремі мораторії, щоб заборонити його вилов, – пояснює член Національного екологічного центру України Олег Андрос. – Ми прийшли на цю акцію для того, щоб зробити мораторій безстроковим. Якщо цього не станеться – Мінприроди лишиться головним винуватцем скорочення чисельності дельфінів у природі. Наша задача – не допустити цього».
Нагадуємо, що вже півтора роки в Україні працює громадська кампанія проти комерційного використання дельфінів, покликана зупинити їх вилов та міжнародну торгівлю ними для утримання у дельфінаріях. Нещодавно в українських захисників дельфінів з'явилися вірменські колеги, адже українська мережа дельфінаріїв НЕМО заявила про намір побудови дельфінарію в Єревані, куди дельфінів планують завезти з України. Це викликало резонансний політичний скандал та хвилю громадських протестів у Вірменії. Нам відомо, що протягом останніх 5 років не було видано жодного дозволу ні на ввезення, ні на вивезення дельфінів через  український кордон, що контролюється конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої  флори та фауни, що знаходяться на межі зникнення (СІТЕС). Таким чином, на території  України замислюється не лише незаконне утримання дельфінів, а й незаконна міжнародна торгівля ними. Ці наміри дуже чітко співпадають із завершенням мораторію на вилов дельфінів.

Таким чином, головними вимогами учасників акції стали:

Закрити дельфінарії, віддалені від морського узбережжя, у Києві, Харкові та Донецьку.
Зробити безстроковим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №165  «Про введення тимчасового обмеження на спеціальне використання (вилучення з природного середовища  існування) китоподібних Чорного та Азовського морів».
Не допустити вивезення дельфінів до Вірменії.
Прийняти Правила утримання дельфінів в дельфінаріях.

До учасників акції вийшов заступник Міністра Томахін Михайло Лоранович й запросив до круглого столу, на якому прокоментував головні вимоги природоохоронців:

Мораторій на вилов дельфінів Мінприроди не вважає за доцільне подовжувати не будуть, адже головні його вимоги прописані в Законі України «Про Червону Книгу України», за виключенням того, що не можна вилучати дельфінів з природного середовища для реабілітації, бо саме для цього в 2008 році було прийнято цю тимчасову заборону через вилов дельфінів під прикриттям реабілітації. Натомість заступник міністра пообіцяв, що буде створений реабілітаційний центр на базі Карадазького дельфінарію, який буде контролювати процес реабілітації дельфінів, й те, щоб вони обов'язково потім поверталися в море.
Правила утримання дельфінів в дельфінаріях будуть прийняті після Нового Року.
Дельфіни, яких було завезено у Вірменію, були придбані в Японії, з приводу чого заступник міністра показав відповідні документи.
Щодо порушень природоохоронного законодавства дельфінаріями, зокрема в Києві, Харкові та Донецьку та питання про їх закриття пан Томахін не був готовий відповісти й запропонував зустрітися з головою Державної екологічної інспекції. Природоохоронці погодилися. 

Про подальші новини в цій темі а також про  подальші акції за продовження мораторію на вилов дельфінів буде повідомлено додатково.


Контакти: 
Василюк Олексій НЕЦУ  0971000473  vasyliuk@gmail.com 
Катерина Полянська, ДОП Києва, НЕЦУ 0672664438 ktgreentree@gmail.com 
Олег Андрос, ДОП Києва, НЕЦУ 0975027551 greenteremky@gmail.com 

Корисні сайти: http://rescuedolphin.blogspot.com/ 
                           http://pryroda.in.ua/

середа, 22 грудня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Украинские коллеги присоединяются к акции протеста армянских экологов против дельфинария

Украинские коллеги присоединяются к акции протеста армянских  экологов против дельфинария

В день открытия дельфинария в Ереване 24 декабря украинские экологи намерены провести акцию протеста в Киеве. Об этом сообщает Альянс экологических общественных организаций. 

В письме киевских коллег отмечено, что таким образом они хотят поддержать армянских экологов, выступивших в защиту дельфинов, против незаконных действий мэрии Еревана и компании "Нерум", обеспечившей ввоз дельфинов в Армению.

В свою очередь, армянские активисты намерены провести акцию протеста также 24 декабря в 13:00 в парке им. Комитаса, вблизи дельфинария.

 

Источник: Panorama.am

пʼятниця, 17 грудня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Армения: дельфинству – бой

Амбициозный проект, предполагающий строительство дельфинария в армянской столице, пока имеет больше противников, чем сторонников. Последние, правда, влиятельнее и состоятельнее, и от намерения своего  отступаться вроде не собираются (насмотревшись, по-видимому, подобного в зарубежных поездках, либо считая это хорошим «козырем» для Еревана в плане придания городу шарма и  привлекательности). Но первые, тем не менее, не сдаются и продолжают настаивать на том, что никакой пользы столице от дельфинария не предвидится, а только вред один.

Судя по последним данным, волна протеста набирает обороты. Очередным ее выражением явилось обращение 50 отечественных и международных экологических организаций экологов к властям Армении с настоятельным требованием не потворствовать этой опасной, на их взгляд, идее, предполагающей возведение дельфинария, причем не где-нибудь, а на территории парка им. Комитаса. По сообщению информационно-аналитического центра «ЭкоЛур», экологи считают этот проект негуманным и незаконным. «Кроме того,- напоминают авторы письма,- в Пантеоне в парке похоронены видные представители армянского народа, прославленные на весь мир, что делает строительство здесь дельфинария неподобающим в культурном и эстетическом аспектах». (По некоторым сведениям, власти намечают переместить эти захоронения куда-нибудь в другое место; в качестве альтернативного пантеона фигурирует, в частности, территория возле мемориального комплекса «Сардарапат». Не для того ли, чтобы строительству дельфинария в парке им.Комитаса более ничего не мешало?)

Обитателями дельфинария, по имеющимся сведениям, намечается сделать четырех бутылконосых дельфинов, которых планируется доставить из Украины. Между тем, подчеркивают экологи, в самой Украине эти животные занесены в Красную книгу. В связи с этим авторы письма задаются вопросом: отловлены ли эти дельфины или выражены в питомнике? В любом случае, они категорически против лова дельфинов, будь то для увеселения публики или же ради, так сказать, ихтиотерапии – воздействовать, к примеру, на взрослых и детей, страдающих аутизмом.

«Во время отлова дельфинов и содержания их в неволе,- отмечают специалисты,- что нередко само по себе сопровождается жестокостью, эти морские животные подвергаются шоку и стрессу, насильственно лишаясь своей естественной среды обитания. В неволе они часто болеют, проявляют агрессивность по отношению к людям и своим соплеменникам». Да и невозможно, по их мнению, при всем желании создать в Армении, с ее резко континентальными перепадами температур, нормальные условия для содержания дельфинов и вообще морских млекопитающих. А уж тем более – в Ереване, в бассейне глубиной 5 м и радиусом 18 м, где инициаторы дельфинария намереваются их поселить. Причем не одних, а вместе с двумя тюленями и одним морским львом.
_______________________________________________________
«...То, что у нас делают вокруг дельфинов... зарабатывают деньги... Неизлечимые заболевания. Ни собака, ни дельфин, ни лошадь не могут вылечить ребёнка, больного аутизмом. Никто не может. Это не одна Нобелевская премия будет – если это найдётся. И есть люди, которые на этом делают свой бизнес. Но это не бизнес. Это жульничество...».

Семён Глузман, врач-психиатр, правозащитник, директор Украинско-Американского бюро защиты прав человека  (из выступления на телепрограмме «Свобода слова»)
_______________________________________________________

Очевидный моветон экологи усматривают и в том, что строительство дельфинария (тут и голодовка искусствоведа и барда Ваграма Татикяна ни к чему не привела) начато без общественных слушаний и без оценки воздействия на окружающую среду. Для дельфинария будет использоваться хлорированная питьевая вода, что, подчеркивается в письме, является нарушением Орхусской конвенции. (Конвенция Европейской Экономической Комиссии ООН «О доступе к информации, участию общественности в принятии решений и доступе к правосудию по вопросам, касающимся окружающей среды». Свое название этот авторитетный международный документ получил по датскому городу Орхусу, где был подписан 25 июня 1998 г. 38 странами, включая Армению, на 4 -й Конференции министров окружающей среды европейских стран в рамках Процесса «Окружающая среда для Европы». Ныне в Конвенции участвуют 46 государств. Наша страна ратифицировала ее 1 августа 2001 г. – А.Г.).  

Другой тревожный факт связан с тем, что строительство дельфинария заказано украинской – из Одессы – компании «Нерум», которая владеет сетью дельфинариев «Немо», в том числе в Одессе, Киеве, Харькове, Донецке, Днепропетровске. В самой Украине эту компанию зачастую иначе как «шарашкиной конторой» и не называют, довольно скептически относясь к ее деятельности. Считается, что ООО «Нерум» промышляет браконьерским отловом дельфинов и их незаконной торговлей. Сейчас там разворачивается масштабная общественная кампания за закрытие дельфинариев во всех неморских городах страны.

А у нас, значит, или город морской, или дельфинов каких-то особенных завезли, или я уже не знаю. Но ситуация, по-любому, не из приятных. И не из нормальных вообще-то. Кто и почему решил, что высокогорной армянской столице никак не обойтись без аттракциона с морскими млекопитающими? Кто и как будет содержать и контролировать функционирование этого аттракциона? Ответов на эти и многие другие вопросы от отечественных госструктур экологи так и не добились.

Тем не менее, они призывают власти Армении проявить благоразумие и сострадание к «братьям нашим меньшим» и «завернуть» строительство дельфинария, если они не хотят наталкиваться на негативный резонанс международного сообщества.

Нам же остается констатировать, что отдельно взятый парк им. Комитаса, традиционно бывший одним из любимых мест отдыха для не одного поколения ереванцев, сегодня этой миссии уже не выполняет. Да и парком он, пожалуй, остается лишь номинально. Рекреационная зона, которых у нас и без того крайне мало, давно превратилась в «тарацк», интересующий толстосумов не более чем как предмет освоения и купли-продажи. А вот о том, что интересует не только толстосумов, власти, по-видимому, разучились задумываться.

Ашот Гарегинян

вівторок, 14 грудня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Підмочена етика

Підмочена етика

Цей лист редакція «Телекритики» отримала після повідомлення про рішення Комісії з журналістської етики щодо програми «Ревізор» на Першому національному. Позаяк позицію комісії вже було оприлюднено, ми вважаємо за необхідне подати думку Наталії Шевченко, що стоїть на боці авторів звернення. Ми також готові опублікувати інші думки з цього приводу.

У Могилянській школі журналістики ми вивчаємо курс «журналістська етика». Як еколог за бакалаврською освітою, я готувала доповідь щодо етики висвітлення екологічної тематики, й мені необхідні були реальні приклади («кейси») з цієї теми. Цілком випадково мені до рук потрапив сюжет із програми соціальних журналістських розслідувань «Ревізор» на Першому національному. Цей сюжет, що вийшов у випуску програми 18 жовтня, було присвячено конфлікту між екологами та столичним дельфінарієм «Немо».

 

Підводка до сюжету звучала так: «Жорстоке поводження з тваринами - саме це закидають столичному дельфінарію екологічні організації. Та під час підготовки сюжету з'ясувалося, що серед його недоброзичливців є ще й ті, хто зазіхає на його землю». Звісно, я не могла пройти повз цей витвір, особливо з огляду на те, що знала: дельфінарій стоїть на землі, яка йому не належить.

 

Коли я продемонструвала цей ролик в аудиторії, студенти дружно зробили висновок: джинса.

 

З того ж таки навчального курсу я знала, що в Україні діє Комісія з журналістської етики, яка розглядає скарги на неправомірні з погляду Етичного кодексу дії своїх колег. Позаяк пересічні громадяни мало знають про цю комісію, я вирішила допомогти екологам, яких фактично звинуватили в рейдерстві, скласти до неї звернення.

 

Ось витяг із листа, який було скеровано до Комісії з журналістської етики:

 

«На нашу думку, сюжет про київський дельфінарій „Немо" у програмі „Ревізор" Першого національного за 18 жовтня 2010 року грубо порушує Етичний кодекс українського журналіста. Зокрема в пунктах 6, 9 та 10.

 

Розберімо по пунктах.

 

Так, у пункті 6 говориться про право громадськості на правду. Проте, у згаданому сюжеті було висвітлено не всю правду. Проте було видно одразу, що журналісти абсолютно не розібрались у темі.

 

По-перше, у сюжеті директор дельфінарію говорить, що не прописано в українському законодавстві процес отримання і утримання тварин, що занесенні до Червоної книги України.

 

Проте, якщо журналісти брались за цей сюжет, вони мали б подивитись українське законодавство перед цим. В Законі України „Про Червону книгу України" в ст. ... чітко сказано, що утримування об'єктів, що занесені до Червоної книги України з метою прибутку ЗАБОРОНЕНО. Утримання дельфінів у дельфінарії відбувається саме з метою прибутку.

 

Крім того, у сюжеті було сказано, що дельфінарій було опломбовано один раз. Проте, дельфінарії опломбовували два рази.

 

Також не була розкрита тема про самозахоплення території дельфінарієм.

 

У коментарі еколог побіжно згадує установи, які прислали його організації листи про відсутність погодження будівництва дельфінарію з ними. Проте журналісти не подивились ці листи, не звернулись з коментарями до цих служб, які їх надсилали.

 

У сюжеті побіжно згадується пікет під дельфінарієм, під час якого відбулась бійка. Проте, не було сказано, що міліція розгляд справи затягує. При чому, не було вказано, що під час бійки було пошкоджено фотокамеру журналіста.

 

Не було сказано жодного слова, чи має дельфінарій ліцензію на лікування дітей з ДЦП. Так само, де отримувала освіту людина, що проводить таку терапію і чи має вона право на таку діяльність.

 

Також не було показано умови роботи дельфінів у дельфінарії. Не було сказано, скільки вони працюють, адже є й нічні шоу. Яка частота шоу, чи є перерва.

 

У пункті 9 чітко сказано, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Проте, у сюжеті було сказано, що факти, які назбирали журналісти наводять їх на думку, що насправді протестувальники хочуть забрати землю в дельфінарії.

 

Проте, таке судження не було підкріплено жодними фактами, які начебто знайшли журналісти. З сюжету абсолютно незрозуміло, що могло наштовхнути їх на таку думку. Проте, висвітлення таких припущень також порушує пункт 4 Кодексу. Адже, активістів, що виступають проти дельфінарію було по суті названо рейдерами без видимих на то причин. Не було показано жодних документів, жодних рішень суду або інших інстанцій для підтвердження слів журналістів.

 

Крім того, в кінці сюжету було показано еколога, який спростовував такі твердження. Тим самим журналісти за допомогою візуальних образів вказували на людину, яка, на їхню думку, має інтерес до землі під дельфінарієм.

 

У пункті 10 зазначається, що думки опонентів мають бути висвітлені збалансовано, і що також мають бути подані оцінки незалежних експертів.

 

Проте, думок незалежних експертів у сюжеті взагалі не було. Не було коментарів юриста на слова директора дельфінарію про не прописані норми в законодавстві (див. вище). Не було також коментаря лікаря, який би сказав про можливість чи неможливість виліковування ДЦП за допомогою дельфінотерапії.

 

Не було показано жодних батьків, які б сказали, що їхня дитина вилікувалась. Та мама з дитиною, хворою на ДЦП, яку було показано в сюжеті, говорить, що вона сподівається на результат. Однак, люди, в екстремальних ситуаціях хапаються за кожну соломинку. Проте це не означає, що та соломина рятівна.

 

Не було коментарів дельфінолога, який би сказав, я впливає на дельфінів утримання їх у закритому приміщенні. Адже, еколог, у якого взято коментар не є експертом.

 

Подача опонентів була також незбалансована. По хронометражу, працівникам дельфінарію відведено більше, ніж екологу. Синхрони еколога були обірвані. Також, сам сюжет побудований на висвітленні закидів еколога та спростуванні їх працівниками дельфінарію. Це може вказувати на заангажованість журналістів».

 

Проте, розглянувши скаргу, члени комісії не побачили нічого неетичного в сюжеті про дельфінарій. Дивно, адже постулати журналістики - бути неупередженим, відстороненим, висвітлювати всі точки зору, залучати незалежних експертів. Але ж у підводці до сюжету пролунало пряме звинувачення.

 

Я вже не кажу про саме розслідування, яке починається зі стендапу журналістки з двома дельфінами у басейні дельфінарію. Незрозуміло було, що ж саме вона розслідувала, і взагалі, як могла робити це неупереджено після того, як із неприхованим задоволенням покаталася верхи на червонокнижних тваринах, які заборонено використовувати заради прибутку?

 

Судячи з відповіді комісії, скаргу було уважно розглянуто, результатом чого став висновок, «що випуск програми мав збалансований характер і фактично рівнозначно подав думки обох сторін конфлікту».

 

Звісно, я не можу бути незаангажованою особою, оскільки брала участь у створенні скарги. Залишаю цю ситуацію на ваш розсуд. Проте в мене як у студента журналістики склалося враження, що тими принципами, яких мене вчать, мої колеги напрочуд легко нехтують.

 

Наталя Шевченко, Могилянська школа журналістики

Наталія Шевченко, для «Телекритики» 14-12-2010

http://www.telekritika.ua/listi-tk/2010-12-14/58376