понеділок, 7 листопада 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дозвілля з подвійним дном



Катерина Полянська, Олексій Василюк, Національний екологічний центр, для УП.Життя
Фото з delfinariy.info
Нерідко кажуть, що чим яскравішу обкладинку має товар, тим менше у покупця підстав вірити в якість того, що ховається за нею. Та на жаль, за блискучими обкладинками ховаються не лише неякісні товари, а і деякі сучасні розваги.
Однією з таких "розваг з подвійним дном" є дельфінарії, яких останнім часом багато набудували чи не у всіх найбільших містах України. Лише за останні два роки дельфінарії повиростали як гриби у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку і навіть Львові. Важко заперечити дитячу радість і захоплення на відвідинах дельфінарію. І багато хто веде своїх дітей та онуків у ці заклади. Та мало хто замислюється про те "подвійне дно", яке вони приховують.
Багато хто вже приєднався до боротьби проти дельфінаріїв. Спробуємо розібратись, чому громадськість так хвилюється за дельфінів, а бізнесмени – за дельфінарії.
Доля дельфінячого роду
Ще у 30 роках минулого століття дельфінів у Чорному морі було дуже багато. Проте радянська влада оголосила їх ворогами рибного промислу і розпочала масове їх знищення. До 1966 року дельфінів виловлювали постійно протягом року за допомогою сіток, з них виготовляли мило, жир, консерви.
В 1929 році в Чорному морі радянськими звіробоями було добуто 47 тис. дельфінів. На 1930 рік було заплановано виловити 200 тисяч дельфінів. В 1939 було добуто 147 тисяч 653 дельфіни.
Туреччина також виловлювала дельфінів в промислових цілях по 40-70 тисяч особин на рік доки під тиском світової громадськості у 1983 році заборонила промисловий вилов, до 1980 року Болгарія та Румунія винищували по декілька тисяч дельфінів на рік. Загалом за ХХ століття СРСР в Чорному морі винищив 1,5 мільйони дельфінів, інші чорноморські країни – 4,5 мільйони.
У 1994 році дельфінів було внесено до Червоної книги України, вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України Про Червону книгу (ст. 19), дозволяється лише спеціальне їх використання у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Використання дельфінів з метою отримання прибутку забороняється.
З середини ХХ ст. чорноморські дельфіни досі не відновили своєї чисельності і на соту частину, нині їх чисельність складає приблизно 30 тисяч особин. В Чорному морі мешкають три види дельфінів – афаліна (той, що утримується в дельфінаріях), азовка і білобочка. Всі три види знаходяться на межі вимирання і занесені до Червоної книги України.
Проте і на тих, хто залишився, чекає багато смертельних загроз. Перша з них – браконьєрство і рибний промисел.
Риболовні сіті, кілометрами яких перегороджена морська акваторія, стають причиною загибелі багатьох дельфінів. Потрапивши до сітки, дельфін заплутується в ній та не може піднятись на поверхню води, щоб вдихнути повітря. Рибалки вирізають з сіток заплутаних дельфінів і викидають у море. Цього року в Криму неодноразово знаходили викинутих на берег дельфінів з відрізаними хвостовими плавцями.
Ще однією загрозою є забруднення морської акваторії відходами промисловості, каналізаційними стоками, що стікають прямо в море в багатьох містах Азово-Чорноморського узбережжя.
Життєві реалії дельфіна у дельфінарії
Наступна загроза – дельфінарії. Більшість дельфінаріїв, і в першу чергу ті, які збудовані останнім часом в містах, віддалених від морського узбережжя, не можуть забезпечити природних потреб дельфіна.
Утримання тварин та їх відлов можливі лише для реабілітації, проте всі новостворені дельфінарії є суто комерційними проектами, а не реабілітаційними центрами.
Утримання дельфінів у таких дельфінаріях-басейнах, є прямим порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", згідно з якими: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та ін.; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Що ж ми маємо у дельфінаріях?
Ще до потрапляння до дельфінаріїв при відлові тварини переживають сильний стрес, розбивається зграя, поєднана міцними сімейними зв’язками. Далі тварини мають перенести процес транспортування. Шанси вижити при вилові і перевезенні - 50%.
В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких перевозять дельфінів.
При потраплянні до дельфінаріїв у тварини різко зменшується простір для рухів, відбувається вимушене приглушення інстинкту полювання, тварин привчають до мороженої риби та вводять в систему тренувань, що зазвичай базується на обмеженні в їжі задля виконання завдань тренера за винагороду.
Дно басейну в порівнянні з морським – гола пустеля. Сонарні хвилі відбиваються від плоских стін, створюючи ефект багаторазового відлуння, який спричинює дискомфорт для органів відчуття дельфінів, через що вони практично не спілкуються. В дельфінаріях немає природної морської води, а в ту, що є, набраної з центрального водогону, додатково домішують хлор, щоб не цвіла.
Ще б пак… хто ж допустить, що б бездоганні блакитні стіни дельфінарію почали заростати водоростями, як це буває зі стінками акваріума. Від хлору у дельфінів починаються хвороби шкіри, подразнення очей, а деякі навіть сліпнуть. Підвищена агресія, хвороби внутрішніх органів, падіння імунітету, шумовий стрес, адже під час шоу "обов’язково" потрібно, щоб лунала гучна музика.
Дельфінарій у місті Києві, який знаходиться на відстані 430 км від Чорного моря, має глибину 4,5 метри, діаметр 20 метрів, в штучній солоній воді утримуються 4 дельфіни, поряд з його будівлею проходить траса, по якій за день проїжджають тисячі машин, а під землею прокладають нову гілку метро.
Дельфіни – одні з найбільш активних і розумних диких тварин. Їх інтелектуальні здібності де-в-чому, порівнюють з людськими, але постійні стресові ситуації неабияк вкорочують вік дитячим улюбленцям. Наслідки "недоліків" утримання дельфінів у неволі говорять самі за себе: в неволі афаліна живе в середньому 3-5 років, в природі – до 25-30 років. Розмноження дельфінів у неволі – велика рідкість.
З цих причин середній вік дельфінів, яких утримують у неволі, зменшується в 5-6 разів. Деякі країни світу вже заборонили утримання дельфінів в неволі. Наприклад, Британія, Канада, Бразилія та частина штатів США заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів.
Кожні 7 років за офіційною статистикою в дельфінаріях світу помирає половина всіх дельфінів. От і виходить, що дельфінів потрібно знову і знову виловлювати у морі. І хоч це забороняється законодавством, тварин продовжують ловити, немов би для реабілітації, називаючи їх хворими.
Офіційно дельфінів купують у двох країнах — Японії та Мексиці. Вартість одного — $100 тис., плюс доставка. На чорному ринку України ціна виловленого з Чорного моря дельфіна— близько $25 тис.
В Україні, починаючи з 2008 року діяв трирічний мораторій на вилов дельфінів; нещодавно запроваджено новий мораторій на наступні три роки; починаючи з 2005 року згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії заборонена міжнародна торгівля цими тваринами. То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які "плодяться" протягом останніх 2 років, як гриби, по всій території України? Чому держава не зупиняє цей вкрай прибутковий, проте незаконний бізнес?
Кампанія проти дельфінаріїв
Після появи дельфінаріїв в Харкові, Києві і Донецьку, громадські природоохоронні організації розпочали кампанію проти комерційного використання дельфінів, організувавши протидію в усіх містах. Три дельфінарії (львівський, дніпропетровський і другий у Києві) вдалось закрити.
Природоохоронці створили робочу групу й виступили на захист дельфінів. Виявилося, що дельфінарії не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства.
Найбільшим прецедентом став напад невідомих на учасників інформаційної акції, яка проходила на відкритті київського дельфінарію. Серед нападників був і чоловік, що представився директором дельфінарію, після чого накинувся на студентів, наносячи їм удари по голові, животу і ногам. Інші нападники намагались шматувати плакати та відбирати фототехніку у журналістів, що фіксували напад.
"Директор" погрожував природоохоронцям фізичною розправою та тілесними ушкодженнями. Присутня на акції міліція протягом нападу робила вигляд, що нічого не бачить. Частина нападу зафіксована самими учасниками акції на відео і оприлюднена в інтернеті. Після прибуття наряду "Беркуту", невідомі на чолі з "директором" розбіглись і нікого вже не вдалось знайти. Після цього, кілька активістів звернулись до органів МВС з заявами про напад та побиття.
 
Під час відкриття дельфінарію у Донецьку за участі того ж "директора" учасників аналогічної акції грубо відтіснили від дельфінарію.
Станом на січень 2010 року на території України функціонувало 10 дельфінаріїв та 5 інших об’єктів, де утримуються 117 морських тварин, з них 77 дельфінів, 35 – морських котиків, 4 морських леви та 1 морж. Також дельфінарії України стали імпортером дельфінів з Японії зі славнозвісної бухти Тайдзі (префектура Вакаяма), де щороку жорстоко винищуються тисячі дельфінів.
Проблема охорони та використання дельфінів і роль в ній державних природоохоронних органів залишає значно більше питань, ніж відповідей. Дана ситуація є вкрай тривожною і потребує негайного втручання Генеральної прокуратури України та Служби Безпеки України. Вже зараз є достовірна інформація про те, що дельфінарії в Харкові та Донецьку, як і в Києві, збудовані незаконно.
Заборона вилову дельфінів
Наказом міністерства № 328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення дельфінів з природного середовища існування з якою б то не було метою, окрім випадків збору залишків загиблих дельфінів з науково-дослідною метою, строком на три роки.
Здавалось би, навіщо вводити мораторій на вилов конкретного виду, який занесено до Червоної книги, коли всіх їх не можна виловлювати? Але, на жаль, власники дельфінаріїв виловлюють дельфінів під виглядом передбаченого у законодавстві "спеціального використання". Це наприклад, реабілітація, лікування або дослідження дельфінів. На практиці, такі здавалось би, корисні завдання є лише прикриттям для того, щоб відловити дельфінів для використання у виставах дельфінаріїв.
Міф про дельфінотерапію
В багатьох дельфінаріях надають послугу так званої дельфінотерапії – лікування дітей, хворих на ДЦП та інші страшні хвороби нервової системи. Проте, повертаючись до тієї ж, "красивої упаковки", з якої ми починали статтю, дельфінотерапія є жорстоким обманом, стягуванням грошей з батьків хворої дитини.
Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Звісно, будь-яка мати та батько, маючи таке горе в родині, не думатиме ні про які гроші, прагнучи допомогти своїй дитині й власники дельфінаріїв лише цинічно наживаються на батьківському горі.
Більшість дельфінаріїв не мають в своєму штаті медиків, а Міністерство охорони здоров’я навіть не видає ліцензій на такий вид лікування. Захисники дельфінів звернулись за консультацією до Міністерства охорони здоров’я і до Спілки психіатрів України. В обох випадках отримали відповідь, що дельфінотерапія – профанація медицини і не ліцензована як спосіб лікування. В світі існують соціальні рухи серед медиків за заборону дельфінотерапії, як профанації медицини.
Чи може дельфін – дика тварина, яку утримують в непридатних для існування умовах лікувати дітей? Адже анімалотерапію можна проводити з домашніми тваринами, які звикли жити поряд з людиною протягом тисяч років – з кіньми, собаками, кішками, які принесуть дитині таку ж радість і такий же позитивний ефект та стануть другом малюка на багато років?
В дельфінарії вам обов’язково скажуть, що дельфіни посміхаються. Але дельфін не може посміхатись, у китоподібних відсутня міміка. Просто вони мають таку форму голови.
Варто подумати двічі, перш ніж переступити з малюком поріг дельфінарія. І справді, якщо на те пішло, чи не завести вам вдома веселого собаку?
З іншого боку, дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Вартість відвідування їх є доволі високою і може бути гідно протиставленою циркам та театрам. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами! При цьому, вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн (а живе він всього кілька років).
Утримання зникаючих тварин у неволі, використання їх у розвагах та заробляння на них грошей – гуманітарна проблема, яка має тяжкі наслідки для диких тварин, яка підриває їх популяції у природі і ставить їх на межу вимирання.
Аналогічну ситуацію маємо і з організацією платних полювань на зубрів та ведмедів; державними та приватними мисливськими господарствами, продажем шкір та трофеїв із зникаючих тварин; вилов в якості харчових продуктів осетрових та інших рідкісних риб та багато іншого. Остаточно вирішити такі проблеми важко шляхом штрафів та локальних покарань. Та зруйнувати такий ринок можуть всі українці, які відмовляться від нього.
http://life.pravda.com.ua/society/2011/11/7/88925/