А 4 липня світ відзначає День дельфінів-полонених.
З огляду на існування по всьому світу дельфінаріїв, ця дата є дійсно актуальною для дельфінів і біорізноманіття.
На жаль, до цієї не вельми приємної дати приєднується і Україна. Адже лише в 2009 році на території сухопутної частини України було відкрито шість дельфінаріїв. Не кажучи вже про дельфінарії на узбережжі Чорного і Азовського морів, які, тим не менш, не завжди відповідають біологічним потребам дельфінів.
Дельфінів в дельфінаріях з абсолютною впевненістю можна назвати полоненими. Адже ці дельфіни спеціально чи випадково (під час ловлі риби) виловлені браконьєрами, а, отже, розлучені зі своїми стаями і родинами. А дельфіни - це високоорганізовані морські ссавці з власною мовою, які групуються у стаї і мають родини. Пораненого дельфіна стая ніколи не кине в морі, існують дельфініхи-акушерки, та навіть представників інших видів дельфіни часто рятують, виносячи на берег. У браконьєрських сітях частина дельфінів гине, частина ріже плавці, через потрапляння води до дихального клапану починається пневмонія, дельфін відчуває шок.
Потім недолікованих фізично і морально дельфінів починають тренувати, та навіть і випускати виступати. Якщо ж дельфін не хоче виконувати трюків (в дельфінаріях чомусь стверджують, що дельфіни не виконують нічого, що б вони не робили на волі, скажіть, а ви бачили дельфінів, які в парі везуть в себе на носах людину, яка стоїть на повний зріст, наприклад?), то їх карають - ізолюють від інших дельфінів, не годують. Навіть на виставах часто можна спостерігати, як після виконання трюку дельфінам кидають рибку - так це не зайве заохочення, це ось такий раціон в них і є.
Басейни дельфінаріїв не відповідають біологічним потребам дельфінів, - наповнені хлорованою водою з-під крану, мають максимальну глибину 5 м. при довжині дельфіна-афаліни в 2,5 м., коли дельфіну при такій довжині ще треба пірнати на хоча б 2,5 м. - то що йому - носом у дно упиратися?, мають невідповідний до розмірів дельфінів діаметр (а в одному басейні утримуються від двох до п'яти дельфінів), до того ж, ехолокаційні сигнали дельфінів відбиваються від стінок басейнів і вони, щоб не збожеволіти від безкінечного повторення своїх звуків, взагалі замовкають і перестають спілкуватися. При цьому дельфінів, крім виступів, ще примушують займатись так званою "дельфінотерапією". Під час такого лікування, яке коштує чималих грошей, пацієнти ніби-то лікуються від ультразвуку, що проектують дельфіни. Однак навіть якщо дельфіни і проектують під час цих сеансів ультразвукові випромінювання, то вони, відбиваючись від стінок басейну, лише призводить до зайвого болю і стресу у дельфінів. До того ж, прийняття чужого психологічного болю ще нікому не йшло на користь. Не кажучи вже про те, що дельфінотерапія не визнається Академією медичних наук України.
Утримують дельфінів в тому самому басейні, в якому вони виступають, а під час виступу туди ж випускають ще морських котиків або морських левів.
Дельфіни-афаліни майже не розмножуються в неволі, і за таких жахливих умов утримання помирають через 3-5 років, хоча у природі дельфіни можуть дожити і до 70 років. Коли дельфінарій стверджує, що дельфінам в ньому 14 років, це може бути чистою правдою, але це означає, що дельфіна виловили у 12.
Дельфіни-афаліни занесені до Червоної книги України, бо є видом, який зникає. Невже ці створіння заслуговують на конання в тісних басейнів дельфінаріїв? Скільки ще ми маємо часу, щоб побачити дельфіна в живій природі? А чи побачать їх наші діти?
Немає коментарів:
Дописати коментар