НЕЦУ: Кияни висловили протест проти перенесення в'язниці для дельфінів Київського зоопарку

Кияни висловили протест проти перенесення в'язниці для дельфінів Київського
зоопарку

15 березня 2012, Київ. - Екологічна громадськість протестує проти
будівництва в'язниці для дельфінів - запланованого океанаріуму в Київському
зоопарку. Представники різних громадських організацій вийшли під будівлю
Київської міської ради під час її засідання з метою не допустити погодження
київськими депутатами будівництва океанаріуму

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види
китоподібних - дельфіни афаліна (Tursiops truncatus), морська свиня
(азовка) (Phocoena phocoena), дельфін звичайний (білобочка) (Delphinus
delphis. У 1994 році дельфінів було внесено до Червоної книги України, вони
отримали статус рідкісних та вразливих. Дельфіни також занесені до Червоного
списку Міжнародного Союзу охорони природи, Червоної книги Чорного моря,
охороняються Бернською та Боннською конвенціями, угодою АССОВАМS. Їх
використання та відлов у комерційних цілях заборонені Законом України <<Про
Червону книгу України>>. Наказом міністерства No.
328 від 20 вересня 2011 року "Про тимчасову заборону спеціального
використання китоподібних Чорного і Азовського Морів" заборонено вилучення
дельфінів з природного середовища існування.
Утримання дельфінів у дельфінаріях, суперечить статтям 7, 8 та 25 Закону
України <<Про захист тварин від жорстокого поводження>>, згідно з
якими: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в
їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності
та ін.; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови,
що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити
необхідні простір, температурний режим, вологість, природне освітлення,
вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Київ розташований за 400 км від морського узбережжя, дельфіни утримуються в
штучно підготованій воді, в яку додається хлор для дезинфекції. Тварини
вимушені знаходитися в обмеженому просторі, збідненому оточенні, брати
участь у виступах, система тренувань до яких заснована на відчутті голоду.
Постійний стрес, неякісне ветеринарне забезпечення, шумове забруднення,
нестача руху, шкіряні захворювання, хвороби внутрішніх органів є причиною
передчасної смерті дельфінів.

Зусилля з розмноження дельфінів в неволі зазнали невдачі. За останні
15 років в Україні в неволі народилося лише 10 дельфінів. Скільки з них
вижило, досі невідомо. В лютому 2012 року в цілому в дельфінаріях України
нараховувалось 74 дельфіна, що свідчить про те, що більшість дельфінів було
спіймано в дикій природі.
Вдале розмноження дельфінів в неволі неможливе ні в Україні, ні в Європі. За
40 років спроби Європи з розведення дельфінів не привели до успіху.

Чотири дельфіни Шкіпер, Боцман, Дорі і Неллі в київському дельфінарії
<<Немо>> були впіймані з дикої природи в японському рибальському селищі
Тайцзи. Там морських ссавців ловлять для всесвітньої індустрії дельфінів.
Тварин, яких не можуть використати для цього вбивають. Ціна за одного
дельфіна складає до 150.000 доларів США, що робить вилов дельфінів
прибутковою справою. М'ясо мертвих дельфінів для японського ринку рибалки
продають за 600 доларів США. Україна та зокрема кампанія <<Нерум>>, якій
належить дельфінарій НЕМО в Києві таким чином підтримують цей жорстокий
бізнес.

Будівництво океанаріуму у Київському зоопарку - черговий комерційний крок,
через який дельфінів утримуватимуть в неволі в неприродних для них умовах.
Ряд країн світу, наприклад, частина штатів США, Бразилія, Коста-Ріка
заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам
дельфінів. В 13 державах-членах ЄС (Великобританії, яка закрила всі 30 своїх
дельфінаріїв, Естонії, Ірландії, Латвії, Люксембургу, Австрії, Польщі,
Румунії, Словаччині, Словенії, Чехії, Угорщині і Кіпрі) не працюють
дельфінарії. У Німеччині з колись існуючих 9 дельфінаріїв зачинено шість. В
цьому році буде закритий ще один дельфінарій в зоопарку Мюнстера.

Учасники акції вимагали:
1. Не допустити будівництва на території зоопарку та в усіх районах Києва
нових дельфінаріїв або інших закладів, що утримуватимуть дельфінів.
2. Зупинити функціонування вже існуючого дельфінарію <<НЕМО>> за адресою
Проспект Глушкова, 9, де наразі утримують чотирьох дельфінів та трьох
морських котиків. Перевезти дельфінів до державних дельфінаріїв на узбережжі
Чорного моря.
3. Доступу громадськості до інформації, участі її в обговореннях та
прийнятті рішень з цього приводу.

Учасники акції наголосили, що досі не надійшла відповідь КМДА на запит
Національного екологічного центру України щодо того, чи розробляється проект
побудови океанаріуму, і хто входить до комісії з його розробки.
Затягування строків відповіді більш ніж на місяць - грубе порушення
законодавства України про доступ до інформації. Зважаючи на те, що КМДА
фактично тримає громадськість у невіданні щодо своїх планів, пікетування 15
березня стало попереджувальним.

Під час акції до протестуючих вийшов депутат Київради від Партії зелених
України Денис Москаль, який заявив, що жодних проектів з побудови
океанаріуму на території Київського зоопарку на сесії 15 березня не
розглядалося. Депутат додав, що такі рішення на обговорення Комісії Київради
з екологічної політки не виносилися, а ініціативи з будівництва океанаріуму
належать <<гарячим головам>>, які лише заявляють про них у пресі.

Також 15 березня Київський зоопарк оприлюднив заяву, де йдеться про те, що
<<Проектом організації території Київського зоологічного парку
загальнодержавного значення не передбачено будівництво океанаріуму.
Таким чином, <<переселення дельфінів>> чи утримання їх у Київському зоопарку
на даний момент неможливі>>. Текст заяви читайте тут
http://forumspaskiev.org.ua/databox/2012/03/19881.php

Фото з акції:
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.268216266587135.60979.1109511523136
48&amp;type=1
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.159669350819533.32446.1000032940680
73&amp;type=1
http://nature-first.info/2012/03/15/piket-kmda-zoopark-foto/

За додатковою інформацією звертайтеся до організаторів:
Олег Андрос,
Національний екологічний центр України,
Дружина охорони природи Києва <<Зелене майбутнє>>
097 502 75 51

Катерина Полянська,
Національний екологічний центр України,
Дружина охорони природи Києва <<Зелене майбутнє>>
067 266 44 38 ktgreentree@gmail.com

Вікторія Світлова,
Facebook-рух <<Земляни>>
050 669 52 29

Євген Пахомов, (050) 591-76-71 savedolphin@i.ua

Матеріали по темі:
http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f5a196fb25dd/
http://necu.org.ua/petition/proty-pobudovy-okeanariumu-na-terytoriyi-kyyivsk
oho-zooparku/
http://www.delfinariy.info/
http://life.pravda.com.ua/society/2011/11/7/88925/
http://life.pravda.com.ua/society/2012/02/24/96779/
http://www.youtube.com/watch?v=e1Xu1NGQIZo
http://fakty.ua/145550-vse-rabotayucshie-segodnya-v-ukraine-delfinarii-nezak
onny
http://www.ecoport.org.ua/news/?pid=26011

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дельфіни в "бляшанці"

Дельфінарії і зоопарки – що з ними робити? Це питання задають собі зоозахисні та природоохоронні організації вже десятки років. Спробуємо відповісти на це питання на прикладі Києва.

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна, азовка, білобочка. Чисельність афалін – 5-10 тисяч особин, білобочок – не більше 4 тисяч особин, азовок – 3-4 тисячі особин, тоді як до промислового видобування дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів.

У 1994 році всіх дельфінів Чорноморського басейну було внесено до Червоної книги, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За законом "Про Червону книгу України", використання цих видів дозволяється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Закон також прямо забороняє комерційне використання дельфінів.

Дельфінарії, які зараз збудовані в кількох містах України, не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено низку грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7, 8, 25 закону "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Однак наступ дельфінаріїв продовжується. Цього разу — в Києві.

15 березня громадські організації Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи Києва "Зелене майбутнє" проведуть пікетування Київради з основною вимогою – не поселяти дельфінів в океанаріумі в Київському зоопарку.

Питання з будівництвом океанаріуму Київською адміністрацією вирішено. Уже зараз ведуться підготовчі роботи, і досить скоро занедбаний будинок недобудованого мавпятника може перетворитися на респектабельний океанаріум. Влада Києва офіційно оголосила, що планує поселити в океанаріум дельфінів і ластоногих.

За деякими даними, будівництво буде вестися ударними темпами і будівля буде зведена до "Євро-2012" (що навряд чи здійснимо). Утім, не суть важливі терміни. Питання в іншому: чи прийнятне утримання дельфінів у Київському зоопарку?

Якщо так, то всі подальші питання відпадають. Якщо ж природоохоронці заявляють своє жорстке "ні", то обов'язково виникне "незручне" питання: чим життя дельфіна в "консервній банці" з мізерною для морської тварини площею відрізняється від життя дикої тварини у вольєрі?

Далі. З якої позиції природоохоронний рух виступає проти океанаріуму? Якщо ці люди – так звані аболіціоністи (радикальна частина зоозахисного руху, від англ. "abolition" – звільнення), то вони повинні бути проти існування замкнутих просторів для тварин взагалі, так само як проти боєнь та інших місць і видів експлуатації тварин. Якщо рух проти комерційних дельфінаріїв дотримується концепції "добробуту тварин", то він не проти зоопарків і дельфінаріїв, але за "гуманні" умови утримання тварин. Це в дуже грубому наближенні.

НЕЦУ, Рух ДОП та інші учасники кампанії проти комерційних дельфінаріїв зайняли проміжну позицію в цій ідеологічній суперечці, що триває вже не один рік і не в одній країні. Точніше, питання ідеології просто не розглядається учасниками.

З приводу першого питання існує відповідь: якщо мешканці зоопарку живуть у більш-менш природному середовищі, бачать дерева, чують природні звуки і дихають звичним повітрям, то для дельфіна створити автентичні умови (точний хімічний склад води, значну площу для пересування, звичну їжу) просто неможливо.

З приводу другого питання. Кампанія має на меті закриття всіх дельфінаріїв, що не мають виходу до моря. Друга ціль кампанії – перекрити власникам комерційних дельфінаріїв джерело постійного поповнення їх колекції – нелегальний вилов дельфінів в Чорному морі, поставки з Російської федерації і навіть Японії.

Якщо строго дотримуватися букви закону, то після декількох років такої політики дельфіни в дельфінаріях вимруть природною смертю. А нового поповнення просто не буде, оскільки вилучення з природного середовища і ввезення тварин, занесених до Червоної книги України, заборонені. Залишиться тільки одне джерело поповнення – розмноження дельфінів у неволі. Досвід показує, що розмножуються ці тварини в дельфінаріях досить рідко. Для стрімкого бізнес-потоку це нерентабельне і ненадійне джерело тварин для видовищ.

Таких чином, проблема "добробуту тварин", в даному випадку – дельфінів – відсувається на другий план і суперечок з цього приводу просто не виникає. У природоохоронців чітка схема: є закон – він виконується – в дельфінаріях не залишається дельфінів.

Інша справа, що в "цій країні" закони не виконуються, бізнес дельфінаріїв надійно схопив важелі влади, чиновниками просто ігнорується законодавство. Останнім часом міністр екології та природних ресурсів йде назустріч деяким вимогам громадськості – наприклад, звільняє з приватних рук ведмедів і будує для них притулок в Синевирі. Але ці "визвольні" зусилля Мінприроди направлені не на бізнес дельфінаріїв.

А тепер нюанси київської ситуації. Океанаріум з дельфінами планують будувати на території Київського зоопарку. Яким еко-громадськість бачить Київський зоопарк у майбутньому? І з якої точки зору?

Почнемо з того, чим він нині є. Зоопарк - об'єкт природно-заповідного фонду, крім того, що він комунальне підприємство. Земля зоопарку – Шулявська балка – має природоохоронний статус і не може бути переорієнтована на будь-що, окрім збереження залишків дикої природи Києва. Між тим, це випало з уваги деяких зоозахисних організацій. Зокрема, прямий заклик до закриття зоопарку прозвучав з вуст президента товариства захисту тварин Великобританії Naturewatch Foundation Джона Руейна 11 листопада 2010 року.  

Приводом для закриття англійський захисник тварин вважає незадовільні умови утримання тварин у зоопарку. Тобто зоозахисні міркування в устах "радикалів" переважують природоохоронні. Проте розглянемо, що буде, якщо банально закрити Київський зоопарк.

Об'єкт природо-заповідного фонду буде знищений неминучою забудовою території Шулявської балки. За цю землю з 2007 року ведеться цілком відкрита боротьба між бізнес-структурами, оскільки місце "золоте" з усіх точок зору. За найбільш поверховими оцінками, лише земля, на якій розташований Київський зоопарк, коштує $ 410 мільйонів.

Друге. Куди розподілять тварин? Особливо якщо брати до уваги, наприклад, тигра з тигровою хворобою, який не виживе в природному середовищі. І в якій природному середовищі – на його батьківщині?

Якщо аболіціонізм переважить, цих тварин чекає неминуча смерть. Тварини будуть переселені: незрозуміло – куди. Частина їх загине при переселенні, адже більшу частину неможливо транспортувати. (Спробуйте уявити престарілу бегемотиху Бресту, що перевозиться в фургоні). Знищення забудовою цінної природної території – Шулявської балки – настане негайно.

Натомість природоохоронці повинні висунути конструктивну програму розвитку Київського зоопарку. Нею має бути наступне: перетворення Київського зоопарку на біопарк, переорієнтування самої ідеї зоопарку з розваги для людей в сторону збереження диких видів.

Припинення закупівлі тварин з інших кліматичних зон. Орієнтація на те, щоб зоопарк став центром перетримки або постійного утримання тварин, конфіскованих у контрабандистів і браконьєрів. А таких при бажанні можна вилучити багато, від амурських тигрів до бурих ведмедів.

У всеукраїнському масштабі слід вимагати від Мінприроди удосконалити Правила утримання диких тварин у неволі: збільшити норму площ для їх утримання, заборонити володіння дикими тваринами (Правила в цьому пункті суперечать законодавству про Червону книгу України), використання їх у видовищних заходах, зокрема, в цирках.

А від Верховної ради громадськість повинна вимагати прийняти законодавчий акт, який регулює механізм вилучення тварин, занесених до Червоної книги. І, природно, мови не може бути про утримання дельфінів, а також низки екзотичних риб та інших морських мешканців у закладах на кшталт запланованого океанаріуму в Києві.

Біопаркі – актуальна для Європи тема. Ознайомитися з їхнім досвідом можна на прикладі біопарку в іспанському місті Фуенхірола, де практикується "занурення в природне середовище".

Державі слід фінансово підтримати підготовку кадрів для таких біопарків, а також об'єктів природно-заповідного фонду. Адже в пострадянський час професії, пов'язані з доглядом за тваринами – зоотехнік та інші – стали непрестижні, на біологічних факультетах на них існує недобір. А для заповідників та нацпарків у 2012 році в держбюджеті взагалі не передбачено фінансування. 

Після реалізації запропонованих вище вимог зоопарк нарешті стане відповідати цілям, заявленим у "Положенні про Київський зоологічний парк загальнодержавного значення": науковому дослідженню тварин і збереженню диких видів. Він перестане бути об'єктом розваги для публіки, причому розваги сумнівної – мало хто отримує задоволення від споглядання приматів в нинішньому павільйоні, наприклад.

Уявіть собі альтернативи утриманню екзотичних тварин, які теж заманливі для відвідувачів (і дорослих, і дітей), - аквашоу з професійними плавцями, барвисті видовища без участі дельфінів та інших мешканців моря. Тому є приклади – Австралія, Канада та інші країни вже давно успішно відмовляються від використання тварин як таких у циркових виставах, а Греція зовсім недавно, в лютому 2012 року, законодавчо заборонила таке використання.

Отже, те, що пропонує киянам бізнес-еліта в особі київських чиновників – крок назад в сучасній індустрії розваг. Використання дельфінів в комерційних цілях – це давно вже не тренд і взагалі вважається варварством.

Якщо дивитися в майбутнє Київського зоопарку, то головною його частиною має стати центр порятунку тварин, а пріоритетом – створення свого роду команди рятувальників диких тварин. Це стане можливим після прийняття Верховною радою правил, що дозволяють вилучати тварин і доставляти їх у центри порятунку та реабілітації.

У такому зоопарку будуть зміщені акценти з відвідувача – головного джерела доходів (що, безумовно, вигідно чиновникам і є основною причиною їх упередженості) на збереження і підтримання екологічного балансу, створеного на території Київського зоопарку. Ця ж політика має стосуватися і об'єктів природно-заповідного фонду – заповідників та національних природних парків.

Олег Андрос, кандидат політичних наук, Національний екологічний центр України

http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f5a196fb25dd/

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дельфіни, виявляється, вміють казати: "Доброго дня!"

Зоологи знайшли у дельфінів сигнал привітання, яким обмінюються ватажки двох груп тварин при зустрічі один з одним.

Дельфіни відомі розумом і кмітливістю, вони навіть розуміють мову і жести людини. Багато хто порівнює їх за рівнем розвитку з вищими приматами.

Як зазначає виданя compulenta.ru, при цьому до цих пір незрозуміло, чи застосовують дельфіни свої видатні розумові здібності в дикій природі. Були навіть сумніви в тому, що вони користуються тим багатим словниковим запасом, який демонструють у неволі. Лише в 2004 році дослідникам вдалося підслухати розмови дельфінів у морі. Це переконало зоологів, що багатий спектр дельфінів клацання і посвистування -- не побічний результат утримання під наглядом людини. Але що саме вони при цьому повідомляють один одному -- залишалося загадкою.

Зоологи з Університету Сент-Ендрюс (Великобританія) задалися метою з'ясувати, чи є який-небудь соціальний сенс у сигналів, якими обмінюються дельфіни. За допомогою підводних мікрофонів вони прослуховували групу поблизу узбережжя Шотландії, слідували за тваринами в невеликому човні.

Запис вели таким чином, що можна було визначити голос кожного дельфіна в зграї. І, як пишуть зоологи, їм вдалося дізнатися щось важливе: виявляється, коли дві групи дельфінів зустрічаються, вони обмінюються спеціальним вітальним сигналом. Причому діалог відбувається тільки в тому випадку, якщо групи об'єднуються, нехай і на короткий час.

Ще цікавішим виглядає той факт, що обмін сигналами відбувається лише між двома особинами, тоді як всі інші -- мовчать. Тому ніяк не можна припустити, що тварини просто промацують простір навколо себе, як вони це роблять постійно. Швидше це нагадує ритуальний обмін привітаннями між ватажками.

Однак було б передчасним говорити про деталі соціальної структури у дельфінів, наявності лідерів і т. п. Вчені зробили лише перші кроки по розшифровці дельфінячого мови. Ясно поки що одне: у цих тварин є спеціальні сигнали, які не несуть утилітарною ехолокаційні функції і потрібні тільки для спілкування.

http://www.expres.ua/news/2012/03/01/61483