пʼятниця, 23 жовтня 2009 р.

§ TURTLE NEWS: [ANIMALS] Дельфіни в місті


Львів – культурна столиця України. І в цю фразу вкладено справді істинне твердження. І справа тут не стільки в спадщині ЮНЕСКО, скільки у самому сприйнятті Львова як центру Європи; а ще – оплоту українства та осередку інтелігенства. Виплекане історичне минуле, що дихає старовинною всіма шанованими пам’ятками архітектури, а також символічне львівське сьогодення, творцями якого є ми з вами. Відтак, дискусії, що точаться в кулуарах місцевої влади та бізнес-еліти, стосовно побудови у Львові дельфінарію, викликали хвилю спротиву в частини представників тієї ж влади й не аби яке обурення екологів та природоохоронців. І така реакція має під собою реально вмотивовану складову.

Економічна складова
Як добре продуману схему відмивання грошей – так охарактеризували ідею побудови дельфінарію у Львові учасники круглого столу, присвяченому обговоренню відповідної проблеми, в основному депутати, керівники фракцій Львівської міської ради. Щоправда, частина депутатів, під головуванням львівського градоначальника Андрія Садового нічого негативного не бачать в тому, аби у Львові за рахунок інвестиційних коштів було зведено дельфінарій. Місце під нього міська влада планує виділити на території парку ім. Б. Хмельницького, аби забезпечити нормальний доїзд з усіх частин міста.
Тим часом директор ТОВ «Нерум», у планах якого короткотермінове будівництво дельфінарію у Львові, Андрій Мерлян в інтерв’ю журналістам висловлює обнадійливу думку, що уразі прийняття місцевими депутатами відповідної ухвали дельфінарій розпочне своє функціонування вже незадовго до Нового року. Швиденько, як для побудови такого масштабного проекту. Хоча – де кошти, там і оперативність. Стадіон до Євро – 2012 може позаздрити. До речі, спершу планувалося зводити дельфінарій якраз поблизу зазначеного стадіону, однак терміни побудови довелося б розтягнути у часі. На висловлену думку Андрія Садового, не слід відкладати «на завтра» (три роки) те, що можна збудувати у короткостроковій перспективі (півроку).
Цікаво, що прихильники будівництва та відкриття вказаного закладу наполягають на тому, що керуються у своїх переконаннях далеко не корисливими мотивами, позаяк, одночасно відвідати шоу у дельфінарії зможуть майже 800 осіб, а плата становитиме символічну суму: 50-60 гривень з людини. Дарма що вартість будівництва басейну становитиме приблизно 1 млн. доларів. За ради доброї справи організатори готові, крім сплати за оренду земельної ділянки, відведеної під встановлення дельфінарію – 90 тис. гривень в місяць, надавати також місту на кожне шоу з дельфінами 50 безкоштовних квитків для дітей, які потребують соціального захисту.
Маніпулятивна складова
Власне, діти – якраз і є основною зброєю в руках зацікавлених у дельфінарії осіб. Адже відомо, що „спілкування” з дельфінами допомагають дітям у лікуванні аутизму, ДЦП, синдрому Дауна, та інших генетичних патологій, сприяють у подоланні затримки психічного та мовного розвитку. Інша справа, що й самих тварин, не без того, щоб не треба було лікувати, адже, за свідченнями фахівців з екології, відтворити морську екосистему в басейні практично не можливо. Тому то й тварини, опинившись в неволі та ще й у несприятливих для життя умовах (львівська хлорована вода – не найкраще середовище для морських жителів) часто самі потребують не аби якого догляду, особливо дбайливого ставлення, що, однак, навряд чи компенсує нестачу свободи.

Провадження сеансів з хворими дітьми – задоволення по-перше, не з дешевих, по-друге, для досягнення позитивного результату необхідне систематичне відвідання дельфінарію. І тут простого споглядання на тварин буде замало. Для покращання стану здоров’я дитини з, до прикладу, ДЦП чи синдромом аутизму, необхідно плавати в басейні разом із дельфінами.

Саме, покладаючись на таку позитивну практику, і планують забезпечити собі підтримку та визнання організатори проекту будівництва дельфінарію. Про легальність такої акції на часі не йдеться. Підтримка з боку місцевої влади по-суті забезпечена, а сам же власник „ідеї” в обличчі директора ТОВ „Нерум” п. Андрія Мерляна запевняє, що отримав дозвіл від Мінохорони навколишнього природного середовища, на вилов хворих дельфінів з метою їх лікування, щоб згодом повернути у природне середовище. Яким чином хворі дельфіни мають лікувати хворих дітей, так і залишаться загадкою.

Пригадую, як свого часу в одному містечку Івано-Франківської області власники відпочинкового закладу (щось на зразок готелю чи пансіонату) за для привернення клієнтів, тримали на своїй території двох ведмедів у вольєрі. Якщо з далеку від брудних, захаращених кліток відносив різкий запах, то зблизька ці замучені тварини справляли просто гнітюче враження. Не зрозумілим було лише те, чи ведмеді вже були в такому жахливому стані з часу їх поселення на території відпочинкового, на перший погляд досить таки пристойного комплексу, чи це вже тут їх довели до на пів непритомного стану. До власників, звісно, ніхто ніяких претензій не висував, хоча вони також могли прикриватися тим, що взяли тварин на лікування (правди й так не дошукаєшся).

Екологічна складова
Якщо ж зважити на те, що в нормальних природних умовах тривалість життя дельфіна складає приблизно 30 – 50 років, то згідно із статистикою ООН в дельфінаріях ссавці живуть у середньому лише 3 – 5 років. Тому і відкриття дельфінарію у Львові можна прирівнювати до масового убивства рідкісних тварин, і таке явище взагалі здатне викликати міжнародний скандал (хоча, Європі, як і світові до України останнім часом не має діла).

Серед українських, віддалених від моря міст дельфінарії існують у Києві, Харкові, Дніпропетровську ін. містах. Близько 30 дельфінаріїв України побудовані за сотні кілометрів від моря. Звичайно – наявність річкової водойми – вважається ніби кращим показником для побудови басейну та утримання тварин (своєрідним прикриттям). Тим не менше, працівники Національного екологічного центру б’ють нас сполох. Періодично відбуваються акції протесту проти відкриття та функціонування дельфінаріїв в різних містах України. Так, минулого місяця у Дніпропетровську активістами Дружини охорони природи «Фенікс» була проведена акція на захист дельфінів, та із закликом не відвідувати дельфінарію, аби перешкодити комерційним планам його власників і не підтримувати побудований на жорсткому поводженні з тваринами бізнесу. Окрім цього, учасники акції протесту ставили наголос на несприятливих умовах перебування дельфінів у неволі, що скорочує їхнє життя практично в п’ять разів.
Кількома днями раніше, під час відкриття київського дельфінарію «НЕМО», стався тривожний випадок, коли „директор дельфінарію вчинив напад та побиття учасників мирної інформаційної акції, що проходила в межах тротуару неподалік дельфінарію. Акція, у якій брали участь активністи Дружини охорони природи «Зелене Майбутнє», Національного екологічного центру України (НЕЦУ) та громадської ініціативи «Люди - за права тварин», мала на меті поінформувати відвідувачів урочистого відкриття дельфінарію про негативні сторони утримання дельфінів у неволі. Акція проходила в рамках широкої кампанії за заборону дельфінаріїв, яку інціювали студентські дружини охорони природи Харкова, Дніпропетровська, Києва та інших міст.” (http://pryroda.in.ua/).

Буква закону... Не один, а два дельфінарії
У ряді країн світу від дельфінаріїв із зрозумілих причин взагалі відмовилися, а подекуди функціонування такого роду розважальних закладів заборонено законом. В Україні також існує закон „Про захист тварин від жорстокого поводження”, який регламентує відповідну діяльність (належне поводження) спрямовану на утримання тварин та їх подальшого використання з метою отримання прибутку. Окрім цього дельфіни є включені до Червоної Книги України.

Іншими Міжнародними договорами, учасником яких є Україна, встановлено заборони щодо вилову дельфінів (тут же йдеться про вилов виключно хворих дельфінів та їх подальше визволення), володіння та жорстокого поводження з ними (умови утримання дельфінів, які зможе забезпечити новостворений дельфінарій, як би вони не вихвалялися, будуть якраз такими, що відповідають рівню жорстокості), пересувних дельфінаріїв (окрім вже згадуваного збірно-розбірного дельфінарію, що має постати у парку ім. Б. Хмельницького, на вулиці Науковій, поблизу Арсену, за інформацією місцевих чиновників вже споруджено в рамках цирку-шапіто і ще один дельфінарій. При чому про його існування стало відомо зовсім нещодавно.

Міський голова Андрій Садовий дав доручення МНС Львова та санепідстанції виїхати на „місце злочину” й перевірити усю документацію, щодо цього об’єкта. Цікаво, що громадськість, до якої в першу чергу треба звертатися по думку з такого важливого питання, про все дізнається останньою. Тому то й мер Львова, судячи з усього зацікавлений у побудові дельфінарію у Парку Культури, авторитетно обіцяє скликати громадські слухання. Що із цього вийде – час покаже.


Коротка довідка
Часто на буденному рівні поширена думка, що дельфін – це риба. Однак на справді – це ссавець. І основна розбіжність полягає в тому, що дельфін дихає не жабрами, та навіть – не легенями, а через ніздрю, що розташована у дельфіна на тім’ї. Часто, переглядаючи документальні фільми про живу природу, головними героями яких є якраз дельфіни, можна спостерігати як ссавець здатен випустити струмінь бризків заввишки до 1, 5 метрів.

Дельфіни можуть розвивати швидкість на плаву до 50 км/год. За допомогою звуків, а їхній запас налічує близько 100 різновидів, дельфіни обмінюються між собою інформацією, а ще – за дослідами вчених, відгукуються між собою на імена. Тривалий час дослідники ламали голову над розгадками дельфінячої мови, а ще – дійшли висновку, що дельфіни - природні біоенерготерапевти, можуть впливати на людину екстрасенсорно. Їхній мозок дещо більший й складніший за людський і саме цій його якості тривалий час приписували надзвичайні інтелектуальні здібності дельфіна. Згодом ці легенди про «високий рівень розумового розвитку» дельфінів розвіялися. Вчені дійшли висновків, що їхній мозок нічим не унікальніший за інших ссавців. Натомість залишилася єдина унікальна якість дельфінячого мозку – це його постійний активний стан. Тривале спілкування з дельфінами здатне розширити та зміцнити біополе людини, плюс зарядити позитивними емоціями, внаслідок вироблення організмом людини ендорфінів, так званих гормонів щастя.

Дельфіни живуть родинними зграями, відповідно у них дуже добре розвинута взаємодопомога та підтримка. Вони ніколи не залишать пораненого чи втомленого дельфіна, допомагають йому триматися на поверхні водойми, аби той не захлиснувся водою. Зазвичай дельфіни усміхаються, і цю усмішку не складно помітити. Коли мова йде про ворожість, то про дельфінів тут не має й згадки – це дуже миролюбні істоти, у яких є чому повчитися людям.
Леся БАЛУЦЬКА, ПОСТУП

Немає коментарів:

Опублікувати коментар