суботу, 10 жовтня 2009 р.

Резолюція Круглого столу щодо проблеми утримання та комерційного використання дельфінів у неволі на території України

5 жовтня 2009 р. в приміщенні Оргуського інформаційного центру (м. Київ) пройшов круглий стіл, присвячений проблематиці утримання в неволі дельфінів на території України. Метою заходу стало висвітлення різних бачень проблематики утримання дельфінів у дельфінаріях, їх комерційного використання, а також можливих шляхів вирішення цієї проблеми. Круглий стіл також є приуроченим до всесвітного Дня захисту тварин, що відмічається 4 жовтня.

На засідання круглого столу завітали представники громадських природоохоронних організацій – учасників кампанії проти комерційного використання дельфінів в Україні: Дружини охорони природи м. Києва «Зелене майбутнє», Національного екологічного центру України, Спілки вільних журналістів «Природа над усе!»; співробітники Інституту зоології НАН України та небайдужі журналісти. Також Дружина охорони природи м. Харкова, Дружина охорони природи м. Дніпропетровська «Фенікс», Громадська організація «ГРАД» (м. Дніпропетровськ) та Міжнародне товариство захисту тварин «SOS» передали свої позиції, підготовлені для круглого столу, у письмовому вигляді.

До участі у круглому столі було запрошене і Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке в останній момент вімовилося відвідати захід.

Усі види дельфінів, що зустрічаються на території України, занесені до Червоної книги. Крім того, дельфіни охороняються Міжнародною Червоною книгою, Червоною книгою Чорного моря, Конвенцією про охорону китоподібних. Їх використання та відлов у комерційних цілях заборонені Законом України «Про Червону книгу України». Вилов дельфінів у природі заборонений спеціальним мораторієм Мінприроди України до 2011 р. Міжнародна торгівля дельфінами регулюється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори (СІТЕС).

Афаліна – єдиний у фауні України вид дельфінів, що може жити у дельфінаріях, не є глобально зникаючим видом у світі, проте саме у Чорному морі має найбільш підірвану популяцію. Пропагуючи шкоду від дельфінів, як від конкурентів риболовного промислу, в середині 20 ст, в СРСР провадилось зумисне нищення дельфінів в Чорному морі. Загалом було знищено до 3 000 000 особин дельфінів.

Нинішня чорноморька популяція афаліни коливається біля 7 000 особин; білобочки – біля 1500, азовки – біля 3500. Чисельність дельфінів продовжує знижуватись, оскільки дельфіни масово заплутуються у браконьєрських сітках, після чого не можуть винирнути щоб вдихнути повітря і гинуть. Крім того, зміна солоності води у Азовському морі також сильно впливає на стан популяцій дельфінів.

На нашу думку, в таких умовах підстави для припинення дії мораторію на відлов дельфінів відсутні. Утримання тварин та їх відлов можливі лише для реабілітації, проте, на наш погляд, новостворені дельфінарії є суто комерційними проектами і не можуть бути місцем їх утримання.

Утримання дельфінів у дельфінаріях, з іншого боку, є порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якими:
1. Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
2. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону (ст. 7 Закону);
3. Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
4. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
5. Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
6. Використання тварин у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля з метою отримання прибутку допускається за наявності дозволу на таку діяльність, що видається центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини (ст. 8 Закону);
7. Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин (ст. 25 Закону).

Вміст у воді значної кількості хлору та інших антисептичних агентів для знезараження води викликає у дельфінів значні ушкодження шкіри та сліпоту. Багато дельфінаріїв, і особливо новостворені, відкриті не на морському узбережжі (Київ, Харків, Дніпропетровськ; в планах – Львів, Донецьк), і тому дельфіни в них утримуються не у морській воді, а в штучно розведеному розчині.

В природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємкості, в яких здійснюється перевезення дельфінів. Дно дельфінаріїв не схоже на морське дно за фактурою, а морожена риба, якою годують дельфінів, за всіма ознаками не схожа на живу. Таким чином, дельфіни позбавлені можливості користуватися своїми унікальними сонарними властивостями. Крім того, сонарні хвилі відбиваються від плоских стін дельфінарія, наносячи біль дельфінам, через що вони практично не спілкуются.

Дельфіни дуже високорозвинені тварини. В циркових номерах вони здатні вправно виконувати команди, які містять по 4-5 послідовних і доволі складних дій. Тому самотність, неможливість спілкування з представниками свого виду, своєї родини та нудьга, які є найбільшими моральними травмами для дельфінів, сприймаються ними значно болісніше, ніж уявляє собі більшість людей.
Більша частина дельфінів, що помирає в дельфінаріях, гине від пневмонії, яка є наслідком інфекцій, переданих дельфінам від людей. Аналогічно, існує ймовірність перенесення хвороб і людям від дельфінів. Світова практика фіксує також випадки нападів дельфінів на людей в неволі.

В неволі афаліна живе в середньому 3-5 років і вкрай рідко розмножується, в природі – до 25-30 років. Дельфінарії зовсім не є центрами екологічного виховання, оскільки сприяють скороченню чисельності морських ссавців та привчають громадян до думку, що дельфіни – мешканці дельфінаріїв, а не моря.

Ряд країн світу, наприклад, Британія, Канада, Бразилія та частина штатів США заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів. Зведення нових дельфінаріїв – гуманітарна проблема, оскільки людина свідомо знищує унікальних представників фауни України заради грошей. Тому вирішення цієї проблеми повинно мати в основі усвідомлення масами важливості цієї проблеми.

Дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Маючи до 1000 місць для відвідувачів, вартість одного квитка в деяких випадках сягає 90 грн. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), концерти в дельфінарії (в київському дельфінарії планується концерт групи «Дарвін»), весілля та корпоративи з дельфінами. Особливо прибутковими є пересувні дельфінарії. При цьому і вартість вилову, і купівлі дельфіна (при тому, що живе він всього кілька років) доволі висока і становить близько 100 000 грн. При цьому половина виловлених дельфінів гине у неволі, а ті, що вижили, потребують щонайменше 7-8 місяців на дресирування, споживаючи щодня до 30 кг риби. Тому ставлення власників дельфінаріїв до дельфінів виявляється суто в тому, що дельфіни повинні відпрацювати ті гроші, які в них вклали.

Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Достатньо зауважити хоча б те, що дельфінотерапія рекомендується при хворобах (наприклад, ДЦП), які є невиліковними. Багато спеціалістів-медиків заперечують ефективність дельфінотерапії, якщо процедури відбуваються поза морською водою, де дельфіни почувають себе комфортно. В світі існують соціальні рухи серед медиків за заборону дельфінотерапії, як профанації медицини. При цьому, дельфінотерапія передбачає провідну участь у лікуванні психотерапевтів, які в штаті більшості дельфінаріїв взагалі відсутні.

Також варто зазначити, що існує альтернативний, не менш ефективний метод лікування хворих дітей за допомогою коней. Т.зв. іпотерапія не передбачає вилучення коней із природного середовища. Хоча з точки зору біоцентризму ця альтернатива дельфінотерапії і є порушенням прав тварин, однак кінь не відчуває страждань при подібній його експлуатації і навантаження на нього менші, ніж у професійному спорті або у господарстві, де панує безконтрольна жорстокість.

Починаючи з 2008 року діє трирічний мораторій на вилов дельфінів в Україні. Починаючи з 2005 року згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії заборонена міжнародна торгівля цими тваринами. То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які «плодяться» протягом останніх 2 років, як гриби, по всій території України?

На початку 2008 року у приміщенні Оргуському центрі проходив аналогічний круглий стіл, в якому взяли участь представники Мінприроди, які зробили ряд заяв та обіцянок. За результатами того заходу в Україні було запроваджено мораторій на вилов дельфінів до 2011 року. Решта обіцянок, які були надані Міністерством громадськості, виконані не були. З того часу чисельність дельфінаріїв в країні практично подвоїлася. Нас непокоїть цей факт, адже він яскраво свідчить проте, що робота державних природоохоронних органів в питанні охорони дельфінів є недостатньою, за дельфінаріями не здійснюється жодного контролю, а на звернення громадськості з цих питань приходять відписки.

Ми в жодному разі не вимагаємо негайного повернення дельфінів, що утримується зараз у дельфінаріях, до природного середовища. Це призвело б до їх неминучої загибелі. Наша мета – досягнення того стану, за якого дельфінарії почнуть припиняти роботу з огляду на відсутність поповнення новими тваринами. Саме так і має статися за умов дотримання чинного законодавства України. Нові дельфіни можуть з’явитися в дельфінаріях лише шляхом їх закупівлі (що є повністю незаконним) або розмноження (що є дуже малоймовірним). Тому логічним наслідком дотримання чинного законодавства має стати закриття в Україні всіх дельфінаріїв протягом наступного десятиліття.

Також з огляду на необхідність легальної реабілітації дельфінів, що отримали поранення з різних причин, наголошуємо на необхідності побудови на морському узбережжі реабілітаційного центру для морських тварин із обов’язковим поверненням дельфінів до природного середовища після реабілітації.

Діяльності учасників кампанії здійснюється активна протидія, яка виявляється в хакерських атаках на природоохоронні Інтернет-сайти (Харків), приховування інформації про плани побудови нових дельфінаріїв (Львів), поширення недостатньої та перекрученої інформації про умови утримання дельфінів, приховуванні інформації про власників дельфінаріїв та походження дельфінів та навіть у нападах на учасників кампанії (Київ).

Вимоги учасників круглого столу:
1. Безстроково продовжити мораторій на вилучення дельфінів із природного середовища в територіальних водах України;
2. Доручити Державній екологічній інспекції України провести перевірки документів щодо законності вилову, придбання, утримання та використання морських тварин у всіх дельфінаріях України;
3. Розробити правила та нормативи утримання дельфінів у неволі на території України та надати державній та громадській екоінспеції право контролю за додержанням цих норм;
4. Заборонити утримання у дельфінаріях тварин у воді, що не є морською;
5. Організувати перевірку методів дресирування в дельфінаріях України на предмет відповідності Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;
6. Заборонити пересувні дельфінарії;
7. Внести правки до Закону України «Про Червону книгу України», що забороняють будь-яке комерційне використання видів, занесених до Червоної книги України.
8. Заборонити продаж і використання риболовних сіток, небезпечних для дельфінів;
9. Виконати обіцянки, які надало Мінприроди на попередньому круглому столі з теми відлову та утримання дельфінів у неволі, проведеного у 2008 р., а саме:
- провести спільну колегію Мінприроди та громадськості з цієї теми;
- розробити та оприлюднити для громадського обговорення проект інструкції щодо вилучення дельфінів із природного середовища для реабілітації.

Проблема охорони та використання дельфінів і роль в ній державних природоохоронних органів залишає значно більше питань, ніж відповідей. Ми, учасники круглого столу та організації, що, з ряду причин, не змогли прийняти в ньому очну участь, заявляємо про те, що в Україні триває Всеукраїнська громадська кампанія на захист дельфінів від комерційного використання та за заборону дельфінаріїв. Ця резолюція передається до Мінприроди України та поширюється в ЗМІ та Інтернеті. Інформація про подальший хід кампанії буде розміщуватись на веб-сайтах організацій-учасників.

Незабаром буде оприлюднена петиція учасників кампанії, відкрита для приєднання будь-якими громадськими організаціями та свідомими громадянами.

Враховуючи випадки свідомих провокацій проти учасників кампанії, просимо вважати достовірною інформацією про кампанію лише ту, яка розміщена на веб-сторінках організацій та ініціатив-учасників:

ДОП м. Києва «Зелене Майбутнє»
ДОП м. Харкова
ДОП м. Дніпропетровська «Фенікс»
Національний екологічний центр України
Громадська організація «ГРАД» (м.Дніпропетровськ)
Спілка вільних журналістів «Природа понад усе!»
Громадська ініціатива «Люди – за права тварин!»
Міжнародне товариство захисту тварин «SOS»
http://pryroda.in.ua/dop/rezolyuciya-kruglogo-stolu/

Немає коментарів:

Дописати коментар